Україну спробували налякати
Рада Європи погрожує Україні можливим виключенням
ПОПЕРЕДЖЕННЯ
Ольга ФОК
Україну хочуть вигнати з Ради Європи. Моніторинговий комітет Парламентської Асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) затвердив відповідну резолюцію і рекомендував Комітетові міністрів Ради Європи розпочати процес призупинення членства України в цій організації. На такі санкції ніхто не сподівався. Навіть після зустрічі Ганне Северінсен із Юлією Тимошенко (до речі, дехто стверджував, що саме їй Юлія Володимирівна зобов’язана своїм звільненням із слідчого ізолятора) фахівці вважали, що Україна достатньо добре “відбула” поважну європейську перевірку і їй не загрожуватимуть серйозні санкції. Але сталося дещо інакше.
Наша держава вже довший час зволікала із виконанням умов, які висунула ця впливова міжнародна організація, а тепер, після чергового візиту представника моніторингового комітету Парламентської Асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) Ганне Северінсен, яка вивчала ситуацію в Україні, це рішення стало надто реальним, аби можна було ним легковажити. Доповідь Ганне Северінсен, схоже, мала відчутний вплив на формування рішення щодо України. Резолюція і рекомендації, які прийняв Комітет міністрів РЄ були доволі критичними, особливо, коли йшлося про Президента України і його діяльність. Думку про те, що ПАРЄ не влаштовує ситуація з українським законодавством, доповідачка дещо спростувала: “Ви повинні зрозуміти, що наша критика стосується не лише законів. Мовиться про зловживання владою, зокрема, коли це стосується утисків свободи слова, утисків опозиції”.
Видається, Рада Європи дивиться на Україну як на неслухняне дитя, для якого кивання пальцем не є переконливим і йому треба показати ремінь або ж різку.
Але, судячи з реакції Міністерства закордонних справ, ні ремінь, ні різка України не злякали. Директор договірно-правового департаменту МЗС Олександр Купчишин вважає, що прийняття у парламенті Кримінального кодексу є надзвичайно важливим кроком уперед, і якщо ПАРЄ не оцінить цього кроку, тоді причини рішення моніторингового комітету варто шукати в чомусь іншому. Де саме, Олександр Купчишин не вказує, але говорить, що не треба драматизувати, бо це рішення – лише особисті позиції парламентарів. Інколи такі особисті позиції можуть бути майже одностайними у прийнятті важливого рішення, яке стосується якоїсь непевної країни в Європі. До речі, резолюцію стосовно України підтримали всі члени моніторингового комітету ПАРЄ, окрім його голови – парламентаря із Португалії Жоау Боску Мота Амарала, який голосував “проти”.
Народний депутат України Іон Попеску, член Моніторингового комітету від групи європейських соціалістів “Солідарність”, пояснив, що повноваження України можуть призупинити лише в тому випадку, якщо вона не виконає своїх зобов’язань до червня. Він теж не втрачає оптимізму і говорить, що остаточне вирішення цього питання вдалося перенести на червневу сесію ПАРЄ. Ця резолюція відчутно вплинула на імідж України. Навіть проти Росії подібні санкції ніколи не застосовувалися, хоча ситуація навколо Чечні дає усі підстави для цього, – найбільше, що застосовувалося – це тимчасове позбавлення права голосу. Україна злегковажила, її не бояться, як Росії, а відтак можуть вживати будь-яких санкцій – аж до виключення.
|
|
