Максим
ЗРОБИ СВОЄ ВІДКРИТТЯ З "ПОСТУПОМ"
МАЙКЛ
Кулемети існували і до Максима. Були кулемети Гарднера, Гатлінга і Норфельда – і це лише найвідоміші. Усі вони діяли за принципом корби. Кулеметник крутив корбу – і протягом хвилини можна було зробити сотню пострілів. Але в усіх цих кулеметів був один суттєвий огріх: вони дуже легко переставали стріляти.
Кулеметник, бачачи ворога, який наближається, починав нервуватися і сильно крутити ручку. Надто сильно і надто швидко. Від такої надшвидкої подачі набоїв кулемет заїдало. Це траплялося настільки часто, що викликало у вояків деяку відразу і недовіру до застосування кулеметів. Хайрем Максим, американець, який прийняв британське підданство, зайнявся цією проблемою в 1883 році й успішно вирішив її в 1884 році. Тоді ж він і отримав патент на свій виріб. Хайрем застосував зовсім новий принцип. Він використав віддачу, яка виникає при стрільбі, щоби за її допомогою рухати кулеметну стрічку.
Швидкість такої машини виявилась вражаючою: 666 пострілів за хвилину. Винахід у царині механіки виявився геніальним, а в якості машини для вбивства – ще й надзвичайно ефективним. Через недовгий проміжок часу Максим об’єднав свої зусилля з Віккерсом, і вкупі вони створили кулемет, який виставили на продаж на ринках озброєнь цілого світу. Вже в англо-бурській війні “максим” довів свою ефективність.
Крім того, Максим значно покращив медичний інгалятор, термощипці для накручування волосся, придумав клепальну машину, вогнегасник і сигнальний ліхтар на паровозі. Крім Хайрема Максима, у світі відома й ціла династія Максимів. Брат Хайрема Хедсон винайшов бездимний гарматний порох, а його син Херсі винайшов глушник Максима. Однак найвідоміший, безперечно, сам Хайрем.
Він був особисто знайомий з усіма європейськими монархами того часу і нагороджений найвищими нагородами їх дворів.
|
|
