Україна програла трубну війну
ПЕРЕГОВОРИ
Василь СКРІБА
Експорт українських труб у Росію протягом останнього року став топ-темою у відносинах України і Російської Федерації. Дводенний візит у Москву віце-прем’єра з питань промислової політики і паливно-енергетичного комплексу Олега Дубини, який відбувся минулого тижня, не поставив у цій справі крапки над “і”. Тепер же “по суті” з’ясовувати з росіянами “трубні” стосунки збирається прем’єр-міністр Віктор Ющенко.
Олег Дубина їздив у Росію з метою розібратися спільно з віце-прем’єром РФ Олексієм Кудріним у кількох проблемних питаннях – об’єднання енергосистем, газових боргів “Ітері” та “Газпрому” і, власне, експорту в “країну ведмедів” українських сталевих труб. Їхав він туди з безкомпромісним настроєм, кажучи, що про жодні компроміси не може бути й мови, оскільки, за його словами, за будь-яким компромісом стоять “50 тисяч людей, що працюють у галузі”. Позиція російської сторони до переговорів також була визначеною і відомою: вона вимагала встановити квоти на експорт українських труб на рівні 480 тисяч тонн (2000 року в Росію, за даними Мінекономіки, було поставлено 788 тис. тонн труб), бо інакше погрожувала ввести 40% ввізне мито на них. Таке мито росіяни називають “захисним”, оскільки, за результатами 9-місячного антидемпінгового розслідування, яке вони проводили з 17 березня 2000 року проти українських труб, було нібито виявлено, що ввезення їх у РФ завдало серйозних збитків російському трубному виробництву. Зокрема, заступник міністра економіки Росії Максим Медведков запевняв, що її виробничі потужності останнім часом знизились у чотири рази, через що виникло безробіття. За його ж словами, прибутки відповідних підприємств впали у 2-2,5 разу, а відсутність захисних заходів призводить до щоденних 2-мільйонних втрат російських підприємств.
Цікаво, що на труби великого діаметру (їх у Росії взагалі не виготовляють), наш північний сусід теж передбачав встановити мито, проте наполовину менше – в обсязі 20%.
До поїздки Дубини в Москву фахівці у питаннях, що стосуються труб, казали, що “якщо щось”, Україна може Росії “дати здачі” – оскаржити введення санкцій у міжнародному суді або ввести адекватні санкції на деякі російські товари.
Вони зазначали також, що результати згаданого вище антидемпінгового розслідування сприймати без сумніву не можна. Суперечливою, на їхню думку, виглядає й теза про зниження виробництва труб у Росії, оскільки цифри свідчать про зовсім інше. Так, в інтерв’ю Радіо “Свобода” аналітик із металургії інвестиційної компанії “Ренесанс Капітал” Світлана Смірнова (Москва) сказала: “Виробництво труб у Росії в 2000 році становило близько 5 мільйонів тонн за рік. І, в принципі, порівняно з 1999 роком це був приріст приблизно на 45% “.
Фахівці також кажуть, що не можна стверджувати, що щоденні збитки російських підприємств становлять 2 млн. USD, оскільки російські споживачі від порівняно дешевого українського експорту отримують зиск у такому ж розмірі, тому мають змогу швидше розвиватися російські нафтові й газові компанії (українські труби у Росії застосовуються переважно у нафтогазовій промисловості), а отже, створюються додаткові робочі місця замість тих, які втрачає та галузь нашого північного сусіда, що займається виробництвом труб. Безробіття ж – у разі, якщо Росія доб’ється свого, – швидше загрожує тим, хто працює на українських підприємствах трубної промисловості.
Коли Дубина повертався з переговорів із Кудріним, джерела, наближені до них, видавши бажане за дійсне, поспішили пустити у пресу “качку”: Україна погодилася на добровільне обмеження експорту трубної продукції у РФ в обсязі
480 тис. тонн. Проте сам віце-прем’єр, уже в Києві, розповів “як це було” насправді: ні на що він не погоджувався, а лише обмінювався думками зі своїм російським колегою. Тож Олег Дубина “перевів стрілки” на прем’єр-міністра Віктора Ющенка, мовляв, саме той і мав би сказати остаточне слово від України у цій справі.
А тим часом Росія вирішила таки ввести захисне мито на українські труби.
Віце-прем’єр Кудрін, напевно, послуговуючись принципом “ми порадились – і я вирішив”, за словами його прес-секретаря, доручив підготувати відповідний проект постанови уряду, мотивуючи це тим, що РФ просто змушена вдатися до такого заходу за результатами антидемпінгового розслідування.
|
|
