Створюється єдиний Архів Львова
Архіваріуси штрафуватимуть керівників підприємств за недбале зберігання документів
АРХІВ
Маріанна РОМАНЕНКО
У міста повинен бути свій власний єдиний архів. Так вважає начальник міського державного архіву департаменту інформаційно-організаційного забезпечення міської ради Ярослав Стецький. Сьогодні архівні документи міста розпорошені по різних архівних установах міста. Є вони і в історичному архіві України, і в обласному та міському, в архівах підприємств та організацій. Проте тепер ведеться робота з упорядкування усіх архівних документів та зведення їх до однієї організації, якою і мусить стати Архів міста Львова.
Існуючий міський архів створений 1939 року. За радянських часів наглядові структури звертали велику увагу на оформлення різних папірців та їхнє належне зберігання. А за останні десять років цій справі не приділялося належного значення. За словами Ярослава Стецького, зберігати потрібно документи не стільки через їхню історичну цінність, яка може проявитися через сотні років, скільки через потрібність людям сьогодні.
Дуже багато підприємств вели свою документацію абияк. А під час ліквідації не вважали за потрібне здавати її до міського архіву. І коли сюди починають звертатися люди за довідками для оформлення пенсій, тут нічим допомогти не можуть. Проте сьогодні це ще поодинокі випадки. Адже працівникам фірм, що утворювалися у дев’яності роки, виплачували високі зарплати, не афішували цього та ліквідовувалися, тепер може бути по 30-40 років. За деякий час вони не зможуть підтвердити свій неперервний стаж та високі заробітки, навіть якщо такий запис є у трудовій книжці.
Сьогодні працівники міського державного архіву мають право контролю усіх підприємств та організацій щодо дотримання умов зберігання документів. А після прийняття нового закону про архівну справу вони отримають право навіть штрафувати нерадивих керівників. Проте наразі тут працює усього чотири людини. Тоді як потреба в кадрах архіву – не менше 15 працівників. Вони заледве встигають виконувати замовлення громадян. А про те, щоби здійснювати наглядові функції, вже навіть і не йдеться. На запити громадян архіваріуси дають відповідь протягом двох тижнів. Хоча закон передбачає місяць плюс 15 днів, якщо документ важкодоступний. Якщо після 45 днів потрібний папірець не знайдено, то вважається, що його і нема. Разом з тим в архіві підприємства індпошиву тільки пункт на букву “К” налічує 60 томів. Щоби обробити таку інформацію, потрібно дуже багато часу.
Усі документи, які не мають історичної цінності, зберігаються в архіві протягом 75 років. Потім, після засідання спеціальної комісії, приймається рішення про їхнє знищення. Тобто – спалення.
Із часом перед керівництвом архіву постане питання про додаткові приміщення.
На сьогодні вже розроблено комп’ютерну програму, щоби сучасні документи зберігати не на паперах, а на електронних носіях. На реалізацію цієї програми потрібно 200 тисяч доларів.
Послуги міського державного архіву є безкоштовними і плата за надання копій документів не передбачається. Але, як каже пан Стецький, сто років тому місто знаходило кошти на утримання своєї історії. То й зараз воно мусить знайти.
Інакше як пояснювати нащадкам, що історичних документів нема, бо їх просто згризли щурі?
|
|
