BRAMA
  UKRAINEWSTAND
Home - NEWS - Weather - Biz - Sports - Press - Calendar - Classifieds

  УКРАІНОВИНИ
Home - НОВИНИ - Погода - Ділове - Спорт - Прес - Календар - Оголошення
buy visitors



Поступ головна сторінка, Postup HOMEPAGE

| Головна сторінка | INDEX 3-4 КВІТНЯ 2001 року |

Чому програє політична опозиція?

ДИСКУРС

Олесь ДОНІЙ

Опозиція моральна – це фактично всі, хто не втратив сумління і не може дозволити собі дивитися, як влада вже української держави перетворилася на суцільно скорумпований репресивний механізм. Моральна опозиція – це ті журналісти, які, не зважаючи на колосальний тиск, знаходять можливості донести до суспільства об’єктивний погляд на ситуацію в державі, це ті викладачі університетів, які, не зважаючи на вказівки ректорів, відмовляються відраховувати студентів, що беруть участь в акціях протесту, це ті письменники, поети, музиканти, інженери, художники, які зважилися поставити свої підписи під відкритими листами з вимогами зміни системи влади...

Ця опозиція здебільшого не бере участі у вуличних акціях протесту, але кожен із її учасників знаходить можливості для вираження своєї позиції. Бо вважає мовчанку в цій ситуації рівноцінною участі у посиленні існуючого антидемократичного авторитарного режиму. Моральна опозиція є найбільш системною частиною руху Опору, бо вона спрямована не проти особисто Леоніда Кучми чи пари-трійки найодіозніших силовиків, а проти режиму, а якщо ще чіткіше – то вона зорієнтована на зміну системи влади в Україні. Моральна опозиція фактично і є тим зародком громадянського суспільства в Україні, якого всі так очікують, але яке досі так і не спромоглося матеріалізуватися.
Опозиція політична, попри її видимий радикалізм, сама себе запрограмовує на поразку. До політичної опозиції так і не пристали “історичні” національно-демократичні структури – НРУ, УНР, ПРП. Їхні лідери – Костенко, Пинзеник, Удовенко – не наважившись без “ухилясів” заявити про свою опозиційність до влади (і Президента зокрема), поступово стають неадекватними реальній політичній ситуації. Це сприяє переструктуризації в середовищі опозиції, виникненню нових структур та появі нових політичних лідерів. На сьогоднішній день опозиція видала нагора три таких нових структури – комітет “Україна без Кучми”, Форум національного порятунку та Комітет Опору “За правду”. Біда тільки в тому, що всі три перелічені структури не прагнуть зміни системи...

Я це вже бачив у 1990-91 роках... Деякі персонажі начебто змінили прізвища, але загальна картина не змінилася. Кучма нині – це своєрідний Масол, якого для загального полегшення всі ототожнюють з існуючим режимом і якого режим у разі необхідності здасть для випускання пари (як уже здав Деркача й Кравченка). Політична опозиція знову не ставить собі за мету прийти до влади і знову шукає серед владного істеблішменту чергового Кравчука. У цьому плані міф про Ющенка є найбільш небезпечним для української політичної опозиції.

Він, безперечно, освіченіший за Кучму, краще володіє українською, має високий рейтинг популярності серед населення, носить хусточку у верхній кишені піджака, та й просто sexy. Але поза тим, Ющенко – плоть від плоті існуючої влади. Власне, від Кучми, Потебенька, Кравченка, Смирнова та іже з ними його відрізняє хіба що ця хусточка в піджаку...

Останній скандал з участю України в мистецькому фестивалі “Венеційське бієнале” став черговим підтвердженням цієї тези. Міністр культури Б.Ступка та віце-прем’єр з гуманітарних питань М.Жулинський відсторонили від діяльності відповідального за українську делегацію Юрія Онуха. Представники Кабміну не дуже то приховували причину – справа в тому, що Юрій Онух поставив свій підпис під нашим відкритим листом “від недобитків української молодої інтелігенції”, у якому йдеться про необхідність зміни існуючої системи влади та пропонується Леонідові Кучмі добровільно піти у відставку. Наступного ж дня Онуха викликав міністр Ступка і вимагав відкликати підпис з “листа від недобитків”. Антипрезидентську позицію було названо “антидержавницькою”. Юрій Онух відмовився... Онуха відсторонили... В усьому світі такі речі називаються політичними репресіями...

Політична опозиція проковтнула і цей плювок. Принаймні я не бачив жодної заяви від політичних структур про неприпустимість таких репресивних дій Кабміну. Ющенка готують на Кравчука... Безперечно, Ющенко не гірший за Кучму. Бути гіршим за Кучму просто фізично важко. Та й Кравчук, на відміну від Кучми, тепер в історії України залишиться здебільшого позитивним персонажем. Але чи варто забувати, що корені сьогоднішньої кризи були закладені ще за часів діяльності Кравчука (чи точніше – за часів його бездіяльності)? І чи витримає Україна це знову?

Частину націонал-демократичних структур просто влаштовує саме такий безхребетний Ющенко. У першу чергу, йде мова про тих націонал-демократів, що зайняли двоїсту позицію “ і вашим , і нашим” і чекають, коли двобій виснажить основних конкурентів, а перестигла влада сама впаде в руки. Ці націонал-демократи, що намагаються нині висидіти на кількох стільцях одночасно, сподіваються в подальшому впливати на Ющенка-президента. І як м’якотіла і безхребетна амеба, він видається їм найкращою ширмою для власної діяльності під час очікуваного перерозподілу повноважень (та інших перерозподілів, що випливають звідти). Наївні! Безперечно, у випадку такого успіху омріяна посада віце-прем’єра з економічних реформ буде в них у кишені.

Там же буде і посада віце-прем’єра “з шароварів”. Але загалом потенціал старої номенклатури по асиміляції, перемеленню та абсорбції “демократичних вкраплень” просто колосальний. Без кардинальної заміни існуючої еліти на опозиційну контреліту годі сподіватися і на реальні економічні реформи, і на справжню демократизацію суспільства, і на омріяну інтеграцію в Європу.

1990-1991 рр. мали би бути для політичної опозиції уроком, та вкотре, на жаль, ми спостерігаємо байку про граблі. У 1990 р. основним гаслом студентського голодування були перевибори Верховної Ради на багатопартійній основі, а не відставка невдахи-Масола. Це була унікальна можливість для України піти шляхом центральноєвропейських “оксамитових революцій”. Це був час, коли суспільство прагнуло змін, а влада ненадовго втратила контроль над ситуацією. Але крім студентських ватажків, цього не розуміла тоді жодна з політичних опозиційних структур. Шанс було втрачено. Коли через кілька років Рух намагався реанімувати це наше гасло, потенціалу в суспільстві для заміни старої партноменклатури, яка хутенько начепила на лацкани синьо-жовті прапорці, уже не було.

Коли нині в середовищі політичної опозиції всерйоз обговорюють необхідність вироблення так званої “позитивної програми”, то забувають, що найголовнішою передумовою реалізації будь-якої програми є механізм щодо її втілення. Можна писати дуже правильні речі, але вони будуть дискредитовані, якщо до їхнього виконання візьмуться люди з викривленою мораллю. Я не пам’ятаю ані Кучми, ані Кравченка, ані Потебенька, ані Медведчука, ані Ющенка, ані Масола, ані Марчука, ані Плюща серед людей, які в 1990 році виборювали для України незалежність. Вони тоді були або по інший бік барикад, або займали вичікувальну позицію. Але саме ці люди стали офіційним обличчям нашої держави. Такою ж у нас стала і держава.

І якщо політична опозиція не хоче бути приреченою на історичну поразку, то її завдання не визначати фігури чергових жертв серед силовиків, яких влада кидатиме замість кістки, наче псові на прив’язі. Я вважаю, що політична опозиція мусить нарешті сказати, що вона готова брати владу у свої руки...Не можна постійно вишукувати найприйнятніших, але й найслабших серед діючої номенклатури. Опозиція мусить навчитися плекати лідерів у власному середовищі...Якщо політична опозиція не буде націлена на перемогу, то її чекає запрограмована поразка...

POSTUP - ПОСТУП
№52 (710),
3-4 КВІТНЯ 2001 року

ПЕРША СТОРІНКА
·Цитата Поступу
·Кремль проти візиту Папи
·Судова містика

ПОГЛЯД
·Символ відродження
·Тиха хімічна війна
·Думки нестороннього

ПОСТУП У ЛЬВОВІ
·"Галичина" - під контролем
·Хто захистить інтелект?
·Підступний удар Сонця
·Революції не відбулося
·Буде кому відстояти наші права
·КІЛЬКА СЛІВ

НАША СТОЛИЦЯ
·АРХІВАРІУС
·Львівщина прибирається до Великодня та візиту Папи
·Одним парком стане менше?
·Хочеш щось зробити добре - зроби це сам

ПОСТУП З КРАЮ
·Маніпуляції з прем"єром на межі пристойності
·Віктор Ющенко проти Вадима Долганова
·КРАЄВИД

ПОСТУП У СВІТ
·СВІТООГЛЯД
·Американо-китайський гамбіт
·Мілошевич за гратами
·Пам"ятник Шевченкові у Варшаві
·У Нідерландах гомосексуалістів одружують

ЕКОНОМІЧНИЙ ПОСТУП
·КРАЙ
·Легендарна Зоря не обминула й Львів
·Казахстан планує завоювати світовий нафтовий ринок
·СВІТ

АРТ-ПОСТУП
·Чи легко бути молодим українським... художником?
·Театр однієї пісні
·Безрозмірний формат

ЛИСТИ ДО ПОСТУПУ
·ШАНОВНА РЕДАКЦІЄ!
·Чому програє політична опозиція?

СПОРТ-ПОСТУП
·Бойова нічия молоді "Карпат"
·День сміху італійський воротар відзначив забитим голом
·Переможну серію Шумахера перервано
·Бекерові тепер подобаються блондинки?
·І знову ця нічия
·Вагомий крок до головного фіналу

ПОСТ-FACTUM
·КАЛЕНДАР
·Стіві Вандер записує альбом
·МАРАФОН