| ||||||||
![]() |
||||||||
![]() |
Казахстан планує завоювати світовий нафтовий ринокКаспійська нафта могла врятувати економіку СРСР - стверджувало ЦРУЧОРНЕ ЗОЛОТОІгор КУРПІТА
Стратегічні нафтові запаси Казахстану вважаються найбільшими у світі: до 9 мільярдів барелів сирої нафти у Тенгізі та не менше 10 мільярдів у басейні Кажаган – найбільшому з відкритих за останні 30 років. З огляду на те, що попит на нафту-сирець складає близько 75 мільйонів барелів, уже найближчим часом Казахстан може істотно потіснити конкурентів. Будівництвом трубопроводу займався Каспійський трубопровідний консорціум – підприємство з міжнародним капіталом, значна частка якого – це інвестиції американського концерну “Шеврон” і корпорації “Амоко”. Ці американські компанії беруть участь у розвідці нових родовищ і готові фінансувати проведення нафтопроводу в Туреччину. Водночас казахське керівництво заявило, що готове розглянути пропозиції про співробітництво і від інших держав. Тож каспійські родовища, на думку фахівців, можуть виявитися прибутковими і для України. Про те, що під Каспійським шельфом існує одне з найбільших у світі родовищ нафти, аналітики ЦРУ говорили ще багато років тому. Це зазначалося у документах, які були розсекречені ЦРУ кілька днів тому. Про існування у Казахстані величезних запасів нафти знали й радянські геологи. Проте Москва не пішла на її розробку – не було грошей, війна в Афганістані спустошувала і без того убогу радянську скарбницю. Дослідження нафтової промисловості СРСР завжди було одним з пріоритетів ЦРУ, яке було переконане, що радянська влада базується на експорті нафти. Таке припущення змушувала аналітиків ЦРУ робити далекосяжні припущення. Наприклад, у 1977 році агентство викликало серйозні дебати у Вашингтонові, стверджуючи, що Радянський Союз у зв’язку з вичерпанням існуючих запасів нафти і зростанням проблем з їх експлуатацією буде змушений імпортувати нафту. Мало того, фахівці з нафти припускали, що у найгіршому випадку можливе навіть вторгнення СРСР в Іран або Кувейт, аби забезпечити себе енергоносіями. Кажуть, цей сценарій перетворив ЦРУ на мішень для глузувань в поінформованих колах. Проте деякі з передбачень американських нишпорок усе ж справдилися. Так, у 1989 році в аналітичному огляді радянської енергетики ЦРУ згадувало про наявність гігантських запасів нафти у 30 мільярдів барелів у Казахстані, й про те, що їхня експлуатація могла б не тільки зміцнити економіку СРСР, а й навіть дати достатньо коштів для проведення військових кампаній. Однак технічна відсталість і бідність СРСР стануть перешкодою до його збагачення – прогнозувло ЦРУ. СРСР не мав технологій і грошей для розробки надглибоких родовищ. “Північнокаспійська програма розробки нафти провалиться безславно, якщо Москва не піде на створення спільних підприємств із Заходом”, – писали аналітики ЦРУ. |
|