Саморегуляцією - по гіпертонії
ТРЕБА ЗНАТИ
Дмитро ДУБАНЕВИЧ
Життя вимагає від нас значного психічного напруження. Але чи завжди психічна енергія, яку ми витрачаємо, дорівнює реальним труднощам? Згадаймо, як ми хвилювалися, складаючи іспити у школі чи інституті. Як неспокійно билося серце, коли йшли на перше побачення... А тепер подумаймо, чи це було доцільно? Адже разом із хвилюванням збільшувався артеріальний кров’яний тиск, із перевантаженням працювали внутрішні органи, а головне – виснажувалася нервова система.
Важливо, щоб людина після напруженої праці могла швидко відновити свою працездатність. На жаль, сам організм не завжди сприймає таку систему. Часте повторення періодів напруження інколи призводить до того, що воно стає постійним. Унаслідок цього організм починає бурхливо реагувати навіть на незначні подразнення, а це виснажує його ще більше. Звісно, організм адаптується до таких обставин, але потрібно полегшити цей процес. І одним із надійних засобів є психічна саморегуляція.
Метод психічної саморегуляції практично не має протипоказань. Його фізіологічний механізм полягає у виробленні умовного рефлексу на слова, які відновлюють потрібний стан організму (відчуття спокою, розслаблення м’язів тощо). Ефект досягається за рахунок розслаблених м’язів та заспокоєння центральної нервової системи, а це призводить до підвищення самонавіювання.
Уже давно метод психічної саморегуляції використовується спортсменами, представниками професій, пов’язаних з високим психічним напруженням тощо. Проте не менше значення він має й для практично здорових людей. Людство страждає від недостатньої фізичної активності та надмірного емоційного збудження. Це створює умови для перенапруження центральної нервової системи та невротичних розладів. Надійним способом збільшення фізичної активності є заняття спортом та фізкультурою. Знизити ж рівень емоційного напруження можна за допомогою психічної саморегуляції.
Якщо ми не дотримуємося цих порад, то наражаємо себе на нову небезпеку – гіпертонію. Характерною ознакою цього хронічного захворювання є підвищення артеріального тиску, зумовлене порушенням центральної нервової регуляції судинного тиску. Отож, тиск, вищий за 160/95 мм рт. ст. – ознака гіпертонії.
Спочатку хвороба може не мати симптомів, але можливий її гострий початок: головний біль, запаморочення, шум і дзвін у вухах, дратівливість, безсоння, біль у ділянці серця, тахікардія. З ураженням серця, нирок, мозку та інших органів виникає порушення їх функцій.
При лікуванні важливо усунути причини, які викликали цей стан, забезпечити хворому правильний режим, сон не менше 8-9 годин, помірні м’язеві рухи, систематичне заняття лікувальною фізкультурою. Протипоказані нічна робота, куріння, нервове і психічне напруження.
Необхідна дієта: виключити жирну їжу, обмежити вживання м’ясних продуктів, солі та води; не їсти солодкого; свіжий хліб замінити сухарями чи рисом. Корисні: сир кисломолочний нежирний, кисле молоко, сироватка, яєчний білок, капуста, горох у невеликих кількостях, варена пісна яловичина, редиска, зелена цибуля, хрін, смородина, лимон.
Народна медицина рекомендує кілька рецептів лікування гіпертонії. Найперше застереження – у жодному разі не можна вживати звіробій і елеутерокок.
1. 50 грамів плодів чи квіток софори японської (росте в Криму) настоювати упродовж місяця у 500 мл горілки. Пити по чайній ложці тричі на день. Можна заварити софору окропом у термосі: на 1 столову ложку софори – 200 мл окропу.
Омелу білу розмолоти на борошно, чайну ложку залити 200 мл окропу на ніч у термос. Пити по 2 ст. ложки за 15-20 хвилин до їди.
2. Ст. ложку трави астрагалу пухнасто-квіткового заварити в 200 мл окропу, настояти впродовж 5 годин, процідити через марлю. Вживати 3-4 рази на день по ст. ложці.
3. Дві чайні ложки квіток нагідок лікарських настояти протягом 15 хв. у 400 мл окропу, процідити. Вживати по 100 мл 4 рази на день упродовж трьох тижнів.
4. Пити як чай відвар із бруньок сосни. На 1 літр води – 30 г бруньок. Курс лікування – 15 днів.
5. Випивати 2-3 рази на день до 200 мл томатного соку зі столовою ложкою меду. Примітка: протипоказано при жовчекам’яній хворобі.
6. Вживати тричі на день по 50 мл соку аронії (чорна горобина) з 1 ст. ложкою меду. Курс – 2 тижні.
|
|
