| ||||||||
|
|
ADVERTISEMENT
![]() Ukrainian Autocephalous Orthodox Church - uaoc.org |
|||||||
|
| ||||||||
Олександр Турчинов: Тимошенко можуть заарештувати ще разОдин із лідерів опозиційної партії "Батьківщина" визнав, що нинішня опозиція ніколи не дійде згоди щодо єдиного кандидата у ПрезидентиПРЯМА МОВА
– Знаєте, це не те і не друге. Коли б Юлія Володимирівна була звільнена за рішенням прокурора, то можна було б казати, що влада починає діалог з опозицією, визнає свої помилки. Я нагадаю, що Юлія Тимошенко була звільнена за рішенням суду, який важко запідозрити у симпатіях до опозиції, але навіть Печерський суд не зміг знайти хоч якісь натяки на підстави, які могли б пояснювати арешт Юлії Тимошенко. Сфабрикована прокуратурою справа і безглузді дії, нахабні дії, які неможливо було юридично пояснити, призвели до такого рішення суду. Тобто це рішення суду лише підтвердило грубу фабрикацію, політичне забарвлення справи Тимошенко. – Наскільки реальною є перспектива повторного арешту Тимошенко і чи у розмовах з вами після звільнення вона говорила про своє повернення до активної участі в опозиційних процесах? – Безумовно! Юлія Володимирівна налаштована на боротьбу. Вона не припиняла своєї опозиційної діяльності навіть тоді, коли була за гратами. Як тільки здоров”я їй дозволить, вона одразу ж відновить свою публічну діяльність. Наразі ж вона займається аналітикою і до активних дій повернеться, як тільки їй дозволять це її лікарі. Що стосується можливого арешту, то ви знаєте, що в умовах нашої країни, на жаль, в умовах тоталітаризму, в умовах агонії влади можливий арешт будь-якого політичного діяча. Тому я не виключаю агресії з боку влади, у тому числі – й ще один арешт Тимошенко. Тим більше, що уже в момент звільнення Тимошенко з-під варти влада готувала нову провокацію, а, може, й новий її арешт прямо під порогом СІЗО. Я вважаю, що тільки активна позиція громадян, які прийшли зустрічати Юлію Володимирівну, і присутність ваших колег-журналістів не дали цю провокацію здійснити. Але я ще раз наголошую, що від керівництва нашої держави можна очікувати що завгодно. – Ви увійшли в групу осіб, які формують сценарії поведінки опозиції під час майбутніх переговорів з владою. Очевидно, ви розглядаєте кілька варіантів можливого розвитку подій, тож які з них ви вважаєте найбільш імовірними? На які максимально допустимі компроміси готова опозиція? – Почнемо з того, що офіційно Кучма не звертався до опозиції з пропозицією про переговори. Тому поки що усі розмови довкола можливих переговорів не мають під собою достатніх підстав. Але, безумовно, усі представники об’єднаної опозиції переконані, що зміна режиму, дострокове припинення повноважень Леоніда Даниловича, усунення від влади його кримінального оточення необхідно провести мирним шляхом, себто шляхом переговорів, а не шляхом потужного громадського конфлікту. Натомість влада 9 березня показала, що вона до такого конфлікту готова і готова захищати себе зі зброєю в руках. Ми ж стоїмо на позиціях, що навіть поганий мир кращий за хорошу війну, тим паче, якщо ця війна громадянська. Передумовами для “круглого столу” з боку опозиції будуть, зокрема, звільнення усіх політв’язнів (окрім Юлії Володимирівни, було ув’язнено й інших людей, яким інкримінують або сфабриковані справи, або прямі політичні статті, зокрема ст.71 КК; усіх цих людей мусять звільнити), і усунення з посад людей, які себе скомпроментували: Потебенька, Азарова, Марчука. Якщо влада виконає ці умови, то це буде сигналом того, що Кучма готовий до переговорів. Що ж стосується самих переговорів, то вони стосуватимуться кількох цілком конкретних питань: обмеження повноважень Президента, створення умов для демократичних реформ і основне питання, яке забезпечить два попередніх пункти – це затвердження технології дострокового припинення повноважень Президента Кучми. Тобто ось такі конкретні переговори і цікавлять сьогодні об’єднану опозицію. – Яким із цих пунктів ви могли б пожертвувати заради досягнення компромісу? Чи допустимим для вас є такий розвиток подій, при якому Кучму суттєво обмежать у повноваженнях, але залишать на посаді Президента? – Жодним із цих пунктів ми не поступимося. Немає сумніву у тому, що нам слід реформувати наш лад до зразків західноєвропейських демократій. Ніхто не буде заперечувати, що Україна повинна хоч раз провести вільні вибори, без втручання в них адміністративного ресурсу. А це можливо лише за умови відсторонення Кучми від влади. Знаючи Леоніда Даниловича, будучи добре знайомим з набором його можливих дій – на все погоджуватися, але нічого не робити – дострокове припинення його повноважень є єдиною запорукою реалізації основних вимог опозиції. Опозиція бореться не проти громадянина Кучми, який в силу певних обставин опинився біля керма держави. Опозиція бореться зі схемою, яку нав’язують Україні та кінцевою метою якої є побудова тоталітаризму. – Попри все, Кучма уже заявив про свою готовність до переговорів з опозицією. Більше того, відомі прізвища людей, які представлятимуть на цих переговорах владу – це Марчук, Кінах, Пустовойтенко... На ваш погляд, це означає, що Кучма врешті схилився до компромісу з об’єднаною опозицією, чи такий крок розрахований на можливість якимось чином цю опозицію послабити, ба, навіть розколоти? – По-перше, серед названих фігурує прізвище Марчука, відставки якого вимагає опозиція, і вже це робить переговори нереальними. По-друге, послугами посередників вирішують скористатися з двох причин (як це доводить історичний досвід): перша – затягнути переговори, друга – відмовитися від результатів, досягнутих у процесі цих переговорів. Я вважаю, що переговори мають бути прямими. Кучма сам у нас в країні приймає рішення і він сам мусить сісти за стіл переговорів. Зі собою він може привести будь-кого – це його справа. І ще одне – дуже бажано, щоб ці переговори були публічними. Щоб хоч основні раунди цих переговорів проходили в присутності преси. Це було б величезним кроком уперед, який продемонстрував би, що жодна зі сторін нічого не приховує, і щоб громадяни України самі зробили висновки з того, що відбуватиметься. – Об’єднана опозиція пообіцяла оприлюднити свою позитивну програму. Якими є її основні засади і чи входить до неї пропозиція щодо єдиного кандидата від опозиції на майбутні вибори Президента? – Ні, ні і ще раз ні! Я навіть не називав би це програмою, оскільки цей документ містить речі, які об’єднують опозицію, себто складається з пунктів, проти яких не заперечує жоден учасник опозиції. Програму може мати партія або коаліція, яка об’єднана адміністративно чи ідеологічно. А опозиція – це сукупність досить різних за своєю ідеологією організацій – і соціалісти, і “Батьківщина”, і “Собор” і так далі. Хіба ви можете собі уявити єдину соціально-економічну програму, під якою підпишуться і УРП, і соціалісти? Натомість у цьому документі будуть затверджені тези, що демонструють спільність позицій різних політичних сил, які поставили собі за мету зламати тоталітаризм і повернути Україну на демократичний шлях розвитку. Тому я не радив би говорити про програму – це будуть напрямки розвитку України, за які агітує сьогодні об’єднана опозиція. Що ж стосується єдиного кандидата на посаду президента, то це знову ж таки питання, яке не може вирішуватися зараз у зв’язку з тим, що ми – не блок політичних партій. Головна мета – створення передумов, можливостей для проведення незалежних демократичних виборів. І якщо вже на цих виборах від нинішньої опозиції буде висунуто два чи три кандидати на посаду президента, то я не бачу в цьому жодних проблем. – Яким зараз є ставлення в середовищі опозиції до прем’єр-міністра Віктора Ющенка? – Тут я не можу говорити про всю опозицію, я можу говорити про ставлення до Ющенка “Батьківщини” – воно позитивне. Я вважаю, що Віктора Андрійовича треба зберегти на посаді прем’єра, щоб не допустити передачі тоталітарної влади у спадщину. Ющенко зможе забезпечити проведення чесних виборів... – А як щодо свого кандидата на посаду президента, ви його розглядаєте? – Це конкретне питання, яке треба обговорювати, але я не вірю, що його можна висунути, наприклад, від соціалістів. Навряд чи партія Мороза буде підтримувати Ющенка на виборах – у них є свій кандидат... – А від “Батьківщини”? – Не виключаю цього. – Наскільки ймовірною є відставка Ющенка після слухання звіту уряду у Верховній Раді? – Можлива. Режим непрогнозований і дії його непрогнозовані. Вони отримали дуже серйозне поранення і в умовах своєї агонії можуть зробити будь-що. – Остання заява Віктора Медведчука про те, що жодна фракція парламенту не піднімала питання про можливість відставки Ющенка і що насправді цього ніхто не хоче – це що, відступ від плану так званої “змови олігархів”, чи навпаки – послідовний крок його реалізації? – Ці люди завжди були нещирі та боягузливі. Вони кажуть одне – треба готуватися до іншого. З іншого боку, усе буде вирішуватися буквально в останній момент. І все буде залежати від того, чи Кучма таки піде на відставку Ющенка, чи ні. Ніколи Медведчук, Волков та інші, хто мріє знищити Ющенка, не будуть робити цього без дозволу Кучми. Вони пов’язані з ним однією проблемою, однією небезпекою. Їх же цікавить не просто зняти Ющенка, їх цікавить самим сісти у це крісло. Нове призначення залежатиме від Кучми, а не від парламенту. Вони будуть грати з Кучмою до кінця і єдине що робитимуть, то це переконуватимуть його зняти Ющенка. Якщо вони підуть на цей крок, не погодивши це із Президентом, то Медведчук цієї посади не отримає. Тому Медведчук змушений постійно узгоджувати свої позиції з Кучмою. І знову ж кажу: усе вирішуватиметься в останній момент. Якщо вони зможуть домовитися з Президентом, то вони таки знімуть Ющенка з посади. Для них це реально. Розмовляла Тетяна НАГОРНА, Київ-Львів |
|
|