BRAMA
  UKRAINEWSTAND
Home - NEWS - Weather - Biz - Sports - Press - Calendar - Classifieds

  УКРАІНОВИНИ
Home - НОВИНИ - Погода - Ділове - Спорт - Прес - Календар - Оголошення
buy visitors



Поступ головна сторінка, Postup HOMEPAGE

| Головна сторінка | INDEX |

Жарти першоквітневі

ЗГАДКА

Зближається 1 квітня – день сміху і жартів, коли в цілому світі люди жартують, кепкують одні над одними, намагаються розігрувати своїх знайомих чи вигадувати якісь дотепні пакості. Пригадую, як ми, вже дорослі 18-річні студенти, робили різні прикрощі своїм викладачам.
У часи моєї молодості авторучок не було, і писалося пером і чорнилом. Тож на перше квітня ми зняли з ручки перо і опустили її в каламар із чорнилом. Учитель, не підозрюючи лихого, вмокнув ручку без пера в чорнило і хотів записати урок у журналі – та й наробив з несподіванки плям. Іншого разу підсунули викладачеві крісло без дна, так що він не міг сісти і мусив писати навстоячки.

Учитель з кожного предмету вів свій клас із першого аж до сьомого (за тих часів навчання в середній школі тривало сім років). Якщо на той день мав урок учитель біології, ми робили з ним такий жарт, який хочу описати. Той учитель був залюблений у свою спеціальність. Навесні на уроки з ботаніки приносив цілі оберемки різних рослин і розказував про них різні історії – для нас же то були просто бур’яни. Сам він дуже недбало одягався, носив ще воєнні черевики, наполовину шкіряні і наполовину полотняні, які були на нього завеликі. Не раз ми помічали, що на правій нозі був лівий черевик, і кепкували над ним. Якось він попросив нас принести на урок мінерали різного каміння. Одна з товаришок навмисно облила камінь чорнилом, поклала на стіл і спитала вчителя, що то за мінерал. Це настільки зденервувало його, що він спересердя пожбурив той камінь геть. Нам стало шкода вчителя і ми попросили вибачення.

Іншого вчителя – викладача історії – ми не любили, бо за один урок міг наставити купу двійок (на нашу думку, несправедливо), так що годі було з них “вилізти”. Товаришка, котра була великою жартункою, коли ми по уроці обступили вчителя, непомітно причепила йому шпилькою до плечей на нитці велику кокарду з паперу, і так він коридором пішов до вчительської. Що було потім – уже й не пам’ятаю...

Викладача з польської літератури ми дуже поважали і любили. Це був уже старший, сивий чоловік, завше дуже дбайливо одягнутий. Не носив краватки, а тільки біленьку виложену сорочку, котру називали “словацькою”, бо таку носив польський письменник Словацький. Він був учасником Першої світової війни, був поранений, і розповідали, що носив у собі багато осколків. Ставився до нас із великою повагою, все нам казав “панєнкі, панєнкі!”, якщо ми на уроці трохи шуміли. Ніколи не задавав нам нічого вчити на неділю чи на зимові або весняні канікули, як це робили інші викладачі. Згодом, коли я вже сама вчителювала, то, наслідуючи його, теж ніколи не задавала нічого своїм учням на неділю.

Що ж ми придумали йому на перше квітня? Ми всі ходили у формі, носили чорні берети із символом “Рідної Школи”. Перед уроком кожна залишила свій берет на своєму місці, і всі тихенько сховалися у спортивному залі, що був поруч із класом. Він зайшов у клас, подивився, записав щось у журнал. Тоді ми всі тихенько зайшли, і кожна на своєму місці вбралася у берет. Знаєте, він був такий тактовний, що усміхнувся і похвалив нас за цей жарт. Ми так знали його предмет, що як була перевірка з міністерства освіти, перевіряючий сам нас питав з літератури, тоді подав учителеві руку і поздоровив з такими знаннями студентів.

Учителеві математики якось підклали, замість крейди, білий камінь, і він не мав чим писати по таблиці, бо тоді ще таких, як тепер, дощок на стінах не було. Аж коли він викликав до таблиці студентку, то вона вже взяла добру крейду.

Прошу читачів не дивуватися, що я про все це згадую і пишу, адже й ми колись були також молодими, майже дітьми, хоч нам було тоді по 18 років, а йшов
1920 рік. Мені здається, ми були не подібні на теперішню молодь, – можливо, дитинніші, безтурботніші. Та й часи тоді були зовсім інші, хоча й нелегкі, тож нам хотілося бодай у той день пожартувати з нашими викладачами. Прошу зрозуміти тодішню молодість нашу...

Дарія ЦВЕК

POSTUP - ПОСТУП



ПЕРША СТОРІНКА
·Цитата Поступу
·Кажуть, у неділю - День сміху
·Демократія в небезпеці

ПОГЛЯД
·Львів"яни вітали Любомира Гузара
·Чи страйкуватимуть учителі?
·Жарти першоквітневі

ПОСТУП У ЛЬВОВІ
·Лише кожен п"ятий новонароджений - здоровий
·Краще такі, ніж ніякі
·СБУ проігнорувало унсовців
·На лижі - влітку?
·Громадські організації зможуть отримати гранти
·КІЛЬКА СЛІВ

ПОСТУП З КРАЮ
·Протест Генпрокуратури - політичний фарс
·ФНП вимагає відставки Марчука
·Марек Сівєц: Вимога відставки Леоніда Кучми є абсурдною
·Україна. Час говорити?

ЕКСКЛЮЗИВ У ПОСТУПІ
·Олександр Турчинов: Тимошенко можуть заарештувати ще раз

ПОСТУП У СВІТ
·СВІТООГЛЯД
·Ясир Арафат: повстання триватиме
·Шрьодер із Бушем домовилися не про все
·"Кока-кола" святкує 115-й ювілей
·Лукашенко боїться югославського варіанту

ЗДОРОВИЙ ПОСТУП
·Як кинути палити і пити
·Саморегуляцією - по гіпертонії
·Весна, авітаміноз, утома...
·Чи потрібен дитині анальгін?

ПОСТУП НАУКИ І ТЕХНОЛОГІЙ
·Американці хочуть на Марс
·Еволюція тривала по-іншому?
·Ця загадкова цибуля...
·"Чорна діра" "поїдає" супутник
·Пляма на Сонці збільшується
·Динозавр виявився фальшивкою

КНИЖКОВИЙ ПОСТУП
·Громадянське суспільство і нація
·КНИГАРНЯ
·Марійка Підгір"янка - поетеса і людина

АРТ-ПОСТУП У СВІТ
·Суперечки у книжковому світі Німеччини: хто кого
·Малюнки скульптора Джакометті
·Лувр знову страйкує
·Black Sabbath об"єднали з "Гаррі Поттером"
·Архів "Аліси в країні чарів" іде з молотка

СПОРТ-ПОСТУП
·Штучне нагнітання інтриги
·Закарпаття "Нашої мети"
·В очікуванні свята
·СПОРТ-БЛІЦ
·Провал Іванчука в Монако

ПОСТ-FACTUM
·КАЛЕНДАР
·Електрична музика