|
ADVERTISEMENT
LvivArt.com
| ||||||||
|
|
ADVERTISEMENT
LvivArt.com
|
|||||||
|
| ||||||||
Малюнки скульптора ДжакометтіЮВІЛЕЙКатерина СЛІПЧЕНКО
Експозиція “Малюнок у шедеврах” демонструє те, що ніколи до того не виставлялося для широкого загалу, проте воно добре розкриває суть мистецької “кухні”. Виставка – це понад 200 малюнків на папері. Їх результатом стали близько двадцяти скульптур та картин. Проте вони не є просто студіями, просто підготовкою, не є ескізом у звичному сенсі цього слова. Цього року в Цюріху та Нью-Йорку плануються великі святкування, присвячені 100-річчю художника. Дещо менше свято проходитиме і в Парижі, де свого часу, у 1991 році, з нагоди 90-х роковин митця, було проведено велику ретроспективну виставку Джакометті. Отже, центр сучасного мистецтва проводить хоч і доволі скромну, проте безпрецедентну виставку малюнків. Щоправда, у процесі організації до них додалося кілька скульптур і живописних полотен, а площа експозиції збільшилася до 950 квадратних метрів замість 450 запланованих. Можна привітати сміливість організаторів. Малюнок, як відомо, найгірше сприймається публікою. Проте заради справедливості необхідно визнати, що у майстра такого рівня навіть підготовка до шедевру також є шедевром. Що ж, уже перші дні експозиції довели, що ідея себе виправдала. У випадку з Джакометті важко казати про геніальність лінії в малюнку, як це є з Пікассо чи Матіссом. Джакометті не надавав лінії такого значення, як вони. Проте його малюнок найповніше відображає його бачення світу. Малюнки Джакометті, який рисував весь час і на всьому, що лише траплялося йому під руку, розібрані й посортовані у хронологічному порядку. А виставлено лише ті з них, які представляють його класичний стиль або ж показують шлях до його формування. Aгнес Бомель, комісар виставки, намагалася створити представлення, яке радше нагадувало б фільм або щоденну газету, де історія розповідається поступово, кадр за кадром, сторінка за сторінкою... “Навіть якщо мова йде про живопис чи скульптуру, то насамперед йдеться про малюнок”, – так сказав Джакометті свого часу. Малюнки часто виставляють на виставках, особливо ретроспективних, проте на цій не малюнки є доповненням до скульптури чи живопису, а навпаки: виставлені скульптури та картини є розроблені у презентованих малюнках і підтримають їх проблематику. Проблему об’єму та лінії молодий Джакометті розробляв у Стампа, що у Швейцарії, з батьком-художником, причому кількість персонажів обмежувалася родиною у колі лампи над столом та автопортретами. Тоді його кумиром був Дюрер, гравюру якого “Лицар, Смерть і Диявол” він копіював багато разів, шукаючи у ній чистоти лінії. Потім майбутній майстер відточував свій олівець на замальовках натури, на павутинні, на травинках, щоби пізніше вони стали відточеними лініями його скульптури. Париж, де він оселився у 20-х роках, працюючи в майстерні Бурделя, визначив його остаточний вибір – скульптуру. Проте його олівець не втрачав чутливості, тож малюнки Маестро є своєрідним резюме творчості художника. Його малюнок – це його роздуми. У скульптурі та живописі він уникає реалістичності, проте вони повністю сконцентрувалися в його малюнках, в яких він із академічною ретельністю досліджує анатомію. В останні роки життя основною проблемою для нього став погляд. Саме йому присвячено більшість студій цього періоду. У малюнках відображено безконечні парадоксальні коливання між Візантією та Єгиптом, між зображенням самого яблука і поглядом на нього. Малюнок у Джакометті – це просторова побудова дематеріалізації, яка відкриває шлях до нематеріальної скульптури. Виставка відкрита у Центрі Помпіду на 2-му рівні до 9 квітня щодня, крім вівторка, з 11 до 21 години. Уродженець Швейцарії, Альберто Джакометті у 1922 році замешкав у Парижі. Його живописні та графічні роботи створені нерівними різкими розчерками пензля або ручки, вони володіють гостротою і магічною привабливістю. У його скульптурі знайшов вираження маніфест сюрреалізму – з вигадливим сполученням пластичних об’ємів, що утворюють довільну комбінацію натуральних та фантастичних форм. |
|
|
