Партія Східного гостя у Львівській опері
ПІД БАТУТОЮ
Вікторія САДОВА
На прес-конференції перед нещодавнім показом опери “Богема”
Дж. Пуччіні у Львівському театрі опери і балету ім. С.Крушельницької маестро Мирон Юсипович і театрознавець Надія Труш представили журналістам канадську оперну співачку Крістін Комацу та диригента з Японії Чосеї Комацу, який прибув до нашого міста не тільки задля участі в одній виставі, а й з перспективою тривалої благодійної роботи. Річ у тім, що Чосеї Комацу запропоновано стати головним запрошеним диригентом!
Кандидатура ця зовсім не випадкова. Із Чосеї Комацу Мирон Юсипович познайомився в Канаді (маленька подробиця – в обидвох дружини канадійки), відтак мав змогу спостерігати виступи японського диригента з оркестром у Польщі й Німеччині. Зацікавлений його манерою диригування, Юсипович запросив Чосеї Комацу до Львова. Тих трьох разів, коли східний гість диригував у нашій Опері, виявилося достатньо, щоб адміністрація зрозуміла: саме цьому диригентові можна запропонувати таку почесну місію, як посаду головного гастрольного диригента.Тим паче, що вона не штатна і з бюджету не фінансується. При тому жодної монополії на управління оркестром театру не встановлюється.
“Це перший прецедент у Львівській опері із головним гостьовим диригентом, – говорить маестро Мирон ЮСИПОВИЧ. – І ми вдячні, що Чосеї Комацу погодився на це. Диригуючи виставами в нашому театрі, він дає нам можливість спілкуватися з манерою виконання, яка є за кордоном. Наскільки я знаю Чосеї Комацу, він – людина дуже енергійна, ділова. А для диригента це важливі професійні риси.
Власне, коли ми не раз із ним спілкувалися, він сам зрозумів, що тут не все так просто: умови праці, побуту, життя. Він зрозумів, який низький рівень наших зарплат, яка криза в країні. Тому мене дуже зворушило, що ініціатива особистої допомоги вийшла саме від Чосеї Комацу. Окрім того, ми покладаємо певні надії на те, що контакти з японським диригентом посприяють можливості взяти участь у конкурсі на отриманні ґранту від уряду Японії для Львівської опери. Патронат Чосеї Комацу не означає, що ми стовідсотково отримаємо ґрант, – ми на загальних підставах мусимо взяти участь у конкурсі. Але сподіваємося, що майстерність Чосеї як диригента і дипломата таки спричиниться до того, що наш театр отримає від японського уряду те, що нам украй необхідне. Йдеться не тільки про інструменти для оркестру, а й про світлове обладнання для сцени, яке в нас геть незадовільне (наразі ми маємо тільки 30 відсотків того світла, яке нам потрібне). Але не думайте, що пріоритет саме в такому корисливому інтересі. Ні, насамперед Комацу для нас диригент, з яким ми маємо намір вдосконалювати творчу майстерність, якщо хочемо виходити на широкий театральний ринок”.
Варто нагадати, що перший крок до завоювання ринкового раю Львівська опера зробила в напрямку Заходу. І якщо дорогу до Польщі, Італії, Іспанії, Німеччини та Австрії вже можна вважати протореною, то в напрямку Сходу була одна не зовсім вдала спроба – Бейрут. Після Близького Сходу зорієнтували погляд на Далекий Схід. Чосеї Комацу вже посприяв тому, що до Львова приїжджав артистичний агент із Японії Кейнджі Кімура на оглядини Оперного театру, де він відвідав одну балетну й одну оперну вистави. З ним укладено попередню домовленість про гастролі в Японії. А про те, що то значить “японський рівень”, львів’яни мали змогу переконатися під час опери “Богема”, яка прозвучала під батутою Чосеї Комацу. У цього маестро напрочуд естетична манера керування оркестром. Та відчувалося, що найбільше уваги він приділив усе-таки співакам (того вечора головні партії виконували солісти Л.Савчук, Н.Романюк, Р.Вітошинський, С.Степан, Ю.Трицецький, В.Дудар і О.Сидір).
“Я щасливий, що мав змогу виступити з такими артистами, – зізнався маестро Чосеї Комацу. – Для мене це дуже великий досвід. Робота співаків складна, а тут їм ще треба було підлаштовуватися під нового диригента. Вони вже добре завчили “Богему”, а тут раптом – “новий меш”. Але люди із розумінням реагували на мої вимоги. І мені, насамперед, було приємно відчути, що самі виконавці цінують музику. Я поділяю й поважаю таке ставлення до роботи.
Переконався, що виконавський рівень оркестру високий. Коли я бачу, на яких інструментах грають музиканти і в яких вони умовах працюють, то моя повага до них зростає вдвічі. Моїм завданням було досягти балансу між звучанням окремих секцій оркестру, хором та солістами. Окрім того, що це збагатило мій досвід, я ще й отримав неабияку насолоду від того, що мав мету, над досягненням якої ми з артистами працювали спільно: створити таку виставу, де б гармоніювали музика й вокал. Це дуже захоплює. Крім того, важливо створити ідеальні умови для співаків, бо, по-перше, вони більше на виду, а по-друге, вони найвразливіші. Що ж до диригента, то він не повинен бути вразливим. Йому пасує бути сильним лідером. Особисто я не налаштований придушувати ініціативи виконавців, вважаю, що треба дати виявитися усім їхнім талантам. Наразі я сподіваюся співпрацювати з театром як гостьовий диригент і про постановку якихось нових вистав під моїм керівництвом не йдеться. Хотів би диригувати операми “Кармен”, “Флорія Тоска”, “Ріголетто”. Робитиму це не заради грошей. Я розумію вашу скруту (до порівняння: річний бюджет Токійської філармонії – 23 мільйони доларів). Я просто відчуваю обов’язок допомогти. Але і я не обділений: співпраця сприяє моєму професійному зростанню. Дякую за відкритість і теплоту сердець львівської публіки”.
Чосеї Комацу після завершення навчання в Токійському університеті, де він студіював філософію та естетику, здобув посаду диригента в Істменському оркестрі (США). Потім продовжив кар’єру диригента, співпрацюючи із філармоніями Баффало і Балтімори. Був деякий час музичним директором оркестру в Кітченер-Ватерлоо (Канада). Повернувся до Японії 11 років тому, диригував Токійським філармонійним оркестром, який вважається найбільшим, бо налічує 170 музикантів. Від 1 квітня 2001 року на Чосеї Комацу чекає нове призначення – посада головного диригента Токійської філармонії, саме в цьому осередку культивуються традиції оперного мистецтва (Національний оперний театр в Японії відкрився лише 5 років тому). 21 січня 2000 р. Чосеї Комацу диригував оперою “Травіата”, у якій співала його дружина Крістін, на сцені Київської національної опери під час фестивалю “Віва, Верді!”. Чотири роки тому канадська співачка Крістін Комацу вперше виступила у Львові із партією Мімі в “Богемі” Дж. Пуччіні. Для Чосеї Комацу – це вже четвертий творчий візит до Львова.
|
|
