|
ADVERTISEMENT
LvivArt.com
| ||||||||
|
|
ADVERTISEMENT
LvivArt.com
|
|||||||
|
| ||||||||
Леоніда Кучму затиснули ультиматумамиПрезидентом незадоволені і ФНП, і комуністи, і навіть віце-спікер парламенту Віктор Медведчук. Однак усі вони мають власні цілі й не хочуть узгоджувати свої діїКРУГЛИЙ СТІЛВолодимир СКАЧКО, Київ
Опозиційний Форум національного порятунку (ФНП) уперше конкретно заговорив про переговори з президентом не просто з позиції сили, а як про вже вирішену справу. І тому ФНП навіть готовий ослабити натиск. Один із лідерів ФНП, співкоординатор акції “Україна – без Кучми!” Володимир Чемерис увечері в понеділок заявив журналістам, що опозиція на два тижні припиняє активні акції протесту. А комітет “За правду!” попередив, що продовжує готувати загальний студентський страйк, проведення якого залежить від поведінки влади. “Заправдівці” теж готові “відмовитися від вулиці заради “круглого столу”. Проте вже 7 квітня цього року опозиція знову готує антипрезидентський мітинг у Києві. На цьому тлі, за словами Чемериса, опозиція готова вже цього четверга офіційно висунути дві вимоги до влади. Першою з них є внесення змін у Конституцію, що передбачають перетворення України з президентської в парламентсько-президентську республіку зі значним обмеженням повноважень президента на користь парламенту та уряду. Друга вимога – дострокові вибори президента. Опозиція зараз обговорює терміни таких виборів, називаючи осінь цього року, березень майбутнього, коли вибори глави держави можна буде поєднати з парламентськими виборами, і червень 2002 року. Неодмінною умовою переговорів із владою опозиція, як і раніше, висуває відставку силовиків і звільнення всіх заарештованих за участь у сутичках 9 березня цього року. Уперше ФНП заявив про підтримку прем’єр-міністра Віктора Ющенка, збереження якого на посаді “є ключовим для подальших позитивних змін”. Володимир Чемерис також заявив, що опозиція готова вести переговори з владою за посередництвом президента Польщі Александра Кваснєвського, який може послужити гарантом виконання можливих досягнутих домовленостей. А Кваснєвський, як відомо, 15 березня цього року вже виступив своєрідним посередником між Кучмою та лідерами Німеччини та Франції і пообіцяв орендувати Києву збережений круглий стіл, за яким наприкінці дев’яностих польська опозиція і комуністи домовилися про мирну трансформацію режиму. Проте перспективи переговорів в Україні поки що не мають такого райдужного вигляду, як їх малює опозиція. У вівторок Тарас Стецьків, один із лідерів ФНП, заявив, що участь міжнародних посередників у “круглому столі” виключена, оскільки “це справа самого українського народу”. При цьому Стецьків визнав, що допомога Заходу в самій організації переговорів є цінною. Але не більше. Президент Леонід Кучма, погоджуючись на переговори тільки в принципі, як і раніше, ще не вирішив, із ким саме він готовий розмовляти. Кучма поки що не визнав ФНП стороною на переговорах, а тепер намагається звести до мінімуму наслідки відставки Кравченка, подаючи її не як виконання вимог опозиції, а як бажання самого відставленого “попрацювати на іншому місці”. “Він ще послужить Україні, застосовуючи свій великий практичний досвід і уміння працювати на найбільш складних ділянках”, – сказав президент про Кравченка. Представляючи нового міністра внутрішніх справ України – 52-літнього генерал-полковника Юрія Смирнова, Кучма на колегії МВС заявив, що готовий до діалогу “з тими, хто слухає і чує, хто прагне до конкретного розв’язання проблем, а не тільки висуває абсурдні ультиматуми, за якими порожнеча”. Лідерів ФНП Кучма вважає “вискочками”, що рвуться бути загальнонаціональними лідерами “не в результаті виборів, а після декількох істеричних виступів на вулиці”. Проте, з іншого боку, призначенням Смирнова не дуже задоволені й олігархи, бо новий міністр – “людина Кучми”, а не їхній ставленик. У понеділок перший віце-спікер парламенту Віктор Медведчук, головний конкурент Ющенка і ставленик олігархів на президентських виборах, на прес-конференції привселюдно заявив, що опозиція не може вимагати відставки Президента, бо “це нереально і неадекватно, під тиском Кучма не піде”. Водночас Медведчук підтримав відставку Кравченка і виступив проти підписання угоди про співробітництво між урядом Ющенка та нинішньою парламентською більшістю, яка допомогла б уникнути можливої відставки кабінету вже в квітні. “Я не думаю, що така угода може бути нормативним актом. Де гарантії, що Ющенко не скаже, що він щось неправильно зрозумів, як це вже було з відомою “заявою трьох”?” – запитав Медведчук. На його думку, нову формулу взаємовідносин між урядом і парламентом “потрібно закріплювати законодавчо, через прийняття законів про Кабмін, парламентську більшість та опозицію, а також через зміни до Конституції”. Таку ж позицію займають і комуністи, які взагалі заперечують інститут президентства. Зрозуміло, це буде ударом по позиціях Кучми та будь-якого наступного президента: у разі втрати повноважень щодо формування уряду посада глави держави стає другорядною. У цій ситуації в Кучми залишилася єдина надійна опора – силові відомства, підпорядковані йому безпосередньо. Від того, що обере Кучма, й залежатиме подальший розвиток України. |
|
|
