|
ADVERTISEMENT
Ukrainian Autocephalous Orthodox Church - uaoc.org
| ||||||||
|
|
ADVERTISEMENT
Ukrainian Autocephalous Orthodox Church - uaoc.org |
|||||||
|
| ||||||||
Марко Проклятий товчеться за океаномДОБРІ НОВИНИКатерина СЛІПЧЕНКО
Отже, “Марко Проклятий, або Східна легенда”, драматичне дійство-симфонія на тексти Василя Стуса – це прем’єра львівського театру імені Леся Курбаса, що відбулася в Америці. І не “з плюшу” чи “меду” (за пастухом Пустаєм та Юрієм Андруховичем), а в тій, справжній, із хмарочосами, Бродвеєм та байкерами. Тож і відбулась вона у дещо незвичній для курбасівців із їх унікальним, затишним приміщенням, обстановці. Переважну частину публіки складали американські панки (і сенс не так у тому, що американські, і не так у тому, що панки, а в тому, що на 100% англомовні) і починалася вистава о 00.00. Запитайте будь-кого, як це читати вірші перед аудиторією, яка ані слова не розуміє та ще й серед ночі. Але в театрі Курбаса ніколи просто віршів не читали. Для них це ритуал, це – Театр. Тож потужні енергетичні потоки, що текли зі сцени, сформували ще одну нову територію театру. Костюми і сценографію вистави створила Наталка Шимін, а діють у ній Галя (Наталка Половинка), Марко Проклятий (Олег Стефан), Мамай (Андрій Водічев), Манкурт (Володимир Кучинський). У виставі в канву поезій Стуса вплетені образи-теми давніх легенд про Марка Проклятого та Мамая, а також східної легенди про Манкурта. А ще був вечір пам’яті Михайла Черешньовського (скульптора, відомого насамперед скульптурою Матері Божої з немовлям та скульптурою Лесі Українки) в Українському музеї у Нью-Йорку. У пам’ять лемка Черешньовського курбасівці читали вірші лемка Антонича, співали лемківські співанки. Також демонструвалося відео Анатолія Вульвіча про Черешньовського. Але про це курбасівці розкажуть самі по приїзді. І не тільки про це, а ще про багато іншого, з новими мандрами, старими друзями та новими щаблями театральної професії та науки. Проте театральна територія простягається далеко і наявність вистав у місті Великого Яблука, у Чикаго та в інших містах хмарочосів не виключає активної роботи і в самому театрі. Студія показує “Сніг у Флоренції” та “Марусю Чурай” і це будівництво ще однієї театральної території – триторії майбутнього часу. А ще стара територія ремонтується: ТзОВ “Терміт”, ПТ “Балко” та ПП “Інтербуд” власним коштом ремонтують репетиційний зал, і це ще один аргумент на користь того, що відразу після повернення акторів та режисера з Америки ми побачимо “Марка Проклятого” у Львові. А сьогодні у театрі подія справді непересічна: у виставі “Сніг у Флоренції” ми побачимо Олександра Баніфатійовича Гринька в ролі Старого. Кращого подарунка на День театру годі й придумати, бо це таки Театр із великої літери. |
|
|
