КРАЙ
CSFB не ЗАВДАВАв
УКРАЇНІ ЗБИТКІВ
Усі операції Національного банку України, що проводилися через банк Credit Swiss First Boston (CSFB) в 1997 році колишнім працівником Національного банку України (НБУ), “були доречними за всіма позиціями і не завдали Україні ніяких збитків”. Про це йдеться у прес-релізі лондонського офісу CSFB.
У документі не вказане прізвище працівника Нацбанку України, але, ймовірно, йдеться про колишнього заступника голови НБУ Володимира Бондаря, який був затриманий 19 березня цього року в Києві за підозрою у зловживанні посадовим становищем.
За даними прокуратури міста Києва,
16 грудня 1997 року Бондар уклав “відверто збиткову угоду” з банком CSFBoston (Кіпр) на розміщення 75 млн. доларів золотовалютних резервів України, внаслідок чого державі завдано матеріальних збитків на суму більш як 5 млн. доларів.
У 1991-1992 роках Бондар очолював фінансове управління Нацбанку. З грудня 1995 по червень 1999 року – перший заступник голови НБУ. У різний час займався департаментами валютного регулювання і економічним департаментом. З червня 1999 по 20 жовтня 2000 року був головою правління національної акціонерної страхової компанії “Оранта”. Після появи обвинувачень у нецільовому витрачанні валютних резервів НБУ в 1997-1998 році, зі згоди НБУ, своє розслідування за допомогою аудиторської компанії PriceWaterhouseCoopers провів Міжнародний валютний фонд. Як результат, обвинувачення не підтвердилися.
ТРИ МАРШРУТИ ГАЗОвої труби В ОБХІД УКРАЇНИ
Міжнародний консорціум з упровадження проекту будівництва міжмагістральної перемички в обхід України і Польська нафтогазова компанія погодили лист про наміри з метою вивчення можливих маршрутів газопроводу і підготовки техніко-економічного обґрунтування (ТЕО) проекту.
Як повідомили Агентству нафтової інформації (АНІ) поінформовані співрозмовники в “Газпромі”, сторони визначили три можливі маршрути, за якими розпочнеться оцінка проекту.
Перший маршрут – Брест (Білорусь) – Велке Капушани (словацький населений пункт на кордоні з Україною) – проходить на схід від польського міста Люблін і є найкоротшим, а отже, економічно найраціональнішим. За даними співрозмовника, цей проект підтримують усі члени консорціуму. Однак, проти цього маршруту виступає польська сторона, мотивуючи свою позицію тим, що на шляху газопроводу розташовано багато національних парків і заповідників. Крім того, райони, якими проходитиме ця траса, польська сторона вважає неперспективними з точки зору газифікації.
Другий маршрут, що має два варіанти, може пройти далі західніше від Любліна вздовж існуючої на території Польщі системи газопроводів. Перший варіант передбачає будівництво газопроводу Брест-Ясло (Польща) – Чисна (Словаччина) – Велке Капушани, а другий – Брест – Ясло – Нови Сач (Польща) – Велке Капушани.
Третій маршрут – Брест – Краків (Польща) – Чадца (Словаччина) – передбачає будівництво нового газопроводу вздовж існуючої системи до кордону Чехії та Словаччини. За даними співрозмовника, цей маршрут активно підтримує польська сторона, однак він неприйнятний для учасників консорціуму.
Співрозмовник АНІ зазначив, що попереднє технічне обґрунтування трьох маршрутів має бути готове до середини квітня 2001 року. На підставі проведених досліджень буде прийняте рішення про економічно ефективний і технічно можливий маршрут майбутнього газопроводу, наголосив він.
Міжнародний консорціум у складі ВАТ “Газпром”, французької Gaz de France, італійської Snam, німецької Ruhrgas і Wintershall був сформований у середині жовтня 2000 року. Тоді компанії-учасниці підписали меморандум про взаєморозуміння з метою створення консорціуму з розробки і здійснення проекту спорудження міжмагістральної перемички від Бреста до Велке Капушани.
|
|
