АРХІВАРІУС
1899 рік
Злочин перед смертю
Михайло Мацусь зі Старих Богородчан, занедужавши перед двома неділями, спросив родину і сусідів, аби за ними попрощати ся, бо, як казав, хоче умирати. Зійшлися також сусіди, а що Мацусь якось не спішив ся умирати, забавляли ся грою в карти. Щастя в грі відступило сина Мацуся, бо зіграв ся “до сорочки”, а се так озлобило старого Мацуся, що піднявся із смертної постелі, пірвав сокиру і ударив нею так сильно сусіда в шию, що відтяв йому голову. По арештованю старий був цілком спокійний і сказав, що він лише “скалічив” сусіда, бо той “обіграв його сина до крейцаря”. Лікар заявили, що Мацусь збожеволів (dementia senilus). В ночи на 18-ого с.м. помер старий в арешті.
1919
GAZEТA LWОWSKA
“Дамеси! Дамеси!”
Такий крик переслідує перехожих від світанку до пізнього вечора, впроваджуючи їх в оману, що є це довоєнні симпатичні папіроси, котрі в таємничий спосіб знову з’явилися ві Львові. Тим часом є це звикле ошуство.
Оце хтось фабрикує подібні до давніх “дамесів” тутки, а хлопці наповнюють їх до половини тютюном, а в другу половину додають страшні інгридієнти. Коштують фальшиві “дамеси” по 2 корони за 4 штуки. Донедавна ми і тому були раді, бо при теперішньому браку тютюну тішило, що хтось стало фабрикує папіроси, в котрих є хоч частина правдивого тютюну. Але вчора стався випадок отруєння цими “папіросами”. Один із мешканців нашого міста набув у вуличного перекупника кілька штук і по випаленю однієї дістав наглий заворот голови і впав у стан непритомності з усіма ознаками отруєння. Може, хоч це буде наукою для легковірних і схилить до бойкоту тютюнових трутителів.
1929
WIEK NОWY
Замах у пивниці
Марія Будзицька, різничка, котра спродує м’ясо на страгані при пляці Унії Брестської (нині пл. Липнева - Ред.) , має пивницю на переховування м’яса, яку винаймає при тім же пляці під льокалєм 3. Вчора Будзицька внесла до своєї пивниці закуплену партію м’яса в кількості 800 кг, і одночасно з’явився там у товаристві її чоловіка Станіслава і з його ініціативи санітарний контролер, аби обсервувати, чи це м’ясо було стемпельоване.
Будзицька, зденервована тим переслідуванням зі сторони чоловіка, котрий стало надсилав контролерів і цькував її на кожнім кроці, витягла з кишені револьвер і стрелила, тяжко зранивши чоловіка у правий бік. У VІ комісаріаті при вул. Сапіги (нині Бандери - Ред.) Будзицька призналася до замаху і описала своє страшне життя зі Станіславом і мотиви свого кроку. Овдовівши у 1920 році, лишилася з двома доньками і пошлюбила Будзицького. За деякий час зачалася нечувана брутальність з його боку. Чоловік тиранизував її з доньками і навіть катував. До того ж, намовляв постачальників товару, аби не доставляли їй м’ясо. Недавно він намагався зґвалтувати доньку Будзицької від першого шлюбу. Кобіта у розпачу перед кількома днями постановила відібрати собі життя і перетяла жили рук, але було її врятовано. Вчора, коли контролер заявився в товаристві чоловіка, кров у ній скипіла, і пролунав постріл. Револьвера того пані Марія набула вже давно для власної оборони, бо пізнім вечором поверталася додому небезпечними вулицями.
З ОГОЛОШЕНЬ
Капелюхи і вуалі жалобні, модні і тані виконує М.Топольницька, вул. Коперника, 6, над аптекою Миколяша.
Перша львівська парова красильня і пральня хемічна Марії Хдуньчик і Яна Гаваронського (Львів, вулиця Лещинського короля) приймає всяку гардеробу, пюра, хутра до фарбування і чищення.
|
|
