| ||||||||
|
|
ADVERTISEMENT
LvivArt.com
|
|||||||
|
| ||||||||
Навруз - новий рік мусульманЗВИЧАЇМирослав ПЕРУН
Тож не випадково саме 23 березня у Львові відбувся День кримськотатарської культури у Львівському національному університеті ім. Івана Франка, де успішно діє кафедра сходознавства. Організаторами святкувань виступили фонд “Кримськотатарська ініціатива” та Товариство Лева. У рамках святкувань в університеті було відкрито виставку кримськотатарського прикладного мистецтва та відбулася презентація збірника “Кримські татари у хроніці поточних подій,” яка містить матеріали про Національний рух кримських татар за повернення на батьківщину. Члени делегації, які прибули до Львова з Криму, прочитали ряд лекцій, а на закінчення з концертом виступив дитячий фольклорний ансамбль “Теселли”. Отож, святкування Навруза можна проілюструвати прикладом відзначення цього свята у кримських татар. За традицією, до початку Навруза протягом тижня проводжають старий рік – ремонтують будинок, викидають старі та непотрібні речі. Кримськотатарські дівчата за два дні до Навруза збираються в одному з будинків і проводять приготування для ворожіння у новорічну ніч. У день Навруза люди похилого віку після ранкового намазу відвідують цвинтарі та впорядковують могили і територію навколо них, читають поминальні молитви, у яких просять у Бога і душ покійних гарного врожаю. Напередодні свята жінки варять яйця, готують білу халву, печуть кобете (пиріг із м’ясом), готують суп з курки. Діти ходять по будинках і співають пісні про Навруз. Вони всі одягнені у святковий одяг переважно зеленого кольору. До волосся дівчат прикріплені проліски. Навруз у кримських татар вважається початком польових робіт. Чоловіки виходять у поле і найшанованіший старець, прочитавши молитву, проводить першу борозну і кидає в землю першу жменю насіння майбутнього врожаю. Витоки святкування Нового року у день весняного рівнодення, відомого нині під назвою Навруз (у кримських татар – Наврез) – у Центральній Азії та на Кавказі, а також серед тюркомовних народів. Хоча Навруз відзначають лише мусульмани, зокрема кримські татари, корені цієї традиції набагато давніші, ніж в ісламу. Зародилося це свято в Межиріччі з культу Митри. Саме це слово не тюркського і не арабського походження і в перекладі з давньоперської означає “новий день”. Навруз також святкують в Ірані та ще донедавна відзначали в Афганістані. Однак правлячий рух “Талібан” заборонив афганцям святкувати мусульманський Новий рік і попередив, що ті, хто не послухає заборони, будуть вважатися невірними. Таліби продовжують вести непримиренну боротьбу з усім, що, на їхню думку, суперечить ісламу. Слідом за знищенням значної частини буддійських святинь на території Афганістану, у тому числі двох статуй Будди у Баміані, вони заборонили афганцям святкувати Навруз. Для курдів Навруз є не лише Новим роком, а й національним святом. У курдів існує легенда: 2613 років тому кровожерному царю Зухаку, у якого на голові виросли роги, лікарі прописали щодня пити кров двох молодих курдів. У місцевого коваля Каве було сім синів і, коли підійшла чергу вмирати останньому сину, Каве взяв молот і сказав: “Я піду й уб’ю Зухака. Якщо я зможу це зробити, то запалю вогонь, а якщо вогню не буде, значить я загинув. Тирана було вбито, і з тих пір по всьому Курдистану в день Навруза запалюються тисячі вогнів на знак боротьби за свободу і незалежність. Цього року у Туреччині більше 50 тисяч курдів взяли участь у святкуванні Навруза. Десятки тисяч осіб зібралися поблизу містечка Діярбакир на південному сході країни, де проживають курди. У Туреччині Навруз був донедавна заборонений, бо власті країни не визнають 12-мільйонне курдське населення країни етнічною меншиною. У цьому році свято Навруз в Діярбакирі було дозволене, однак у самому Стамбулі воно й досі заборонене. |
|
|