BRAMA
  UKRAINEWSTAND
Home - NEWS - Weather - Biz - Sports - Press - Calendar - Classifieds

  УКРАІНОВИНИ
Home - НОВИНИ - Погода - Ділове - Спорт - Прес - Календар - Оголошення
buy visitors



Поступ головна сторінка, Postup HOMEPAGE

| Головна сторінка | INDEX 23 БЕРЕЗНЯ 2001 року |

Кольори середньовічного сакруму: золото, азурит, кіновар

Триває виставка, яка розгортає стоїчну історію десятилітнього становлення прогресивної школи наукової реставрації, закладеної Вірою Свєнціцькою

МІДІЄВІСТИКА

Марта ГАРТЕН

Виставка “Золото, азурит, кіновар” засвідчила, що програма перенесення збірки іконопису і наскрізної дерев’яної різьби із фондосховищ, розташованих донедавна у приміщенні Вірменського собору, вимагає створення і дотримання сприятливого кліматологічного режиму не тільки для відреставрованих творів, а й для ... самих реставраторів.

Експозицію, на якій представлено відреставровані в останні роки ікони й кількасот високотехнічних кольорових світлин із 76-кратним збільшенням, організовано за кошт самих реставраторів. Чи треба ще якихось доказів державної байдужості до справи державної ваги? А ще ж незабутня Мар’яна Чорна, яка працювала свого часу заступником директора НМ з науки, вважала, що “ за щасливим збігом обставин майже поряд із будинком на просп. Свободи, 20 розташовані і реставраційні майстерні цього музею, які зможуть не тільки забезпечити постійний високий рівень реставрації ікон, а й оперативно проводити поточні реставраційні роботи. Очолює реставраційну майстерню темперного малярства Павло Петрушак. Майстерня має знаючого керівника, весь склад працівників володіє значним досвідом для виконання реставраційних робіт, добре організовано працю. За словами заввідділу реставрації станково-темперного малярства ВНДІР О.Лелікової, досягнення цієї реставраційної майстерні перевищують за складністю та якістю виконання робіт навіть результати очолюваного нею самою відділу. Заслуговує уваги і той факт, що поряд з великою, до самовідречення, реставраційною роботою, майстерня, очолювана П.Петрушаком, веде ще й науково-дослідну працю на базі реставрації.
Прискорити реставрацію ікон можна, поповнивши кадрами майстерню НМ за власним добором начальника майстерні П.Петрушака завдяки його знанням, великому практичному досвіду і вимогливості щодо якості завдань. Це дало б кращі результати для успішної реставрації, тим більше, що методологію перенесення збірки спільно зі спеціалістами ВНДІР розробили і працівники НМ”.

Ні, не дочекалася майстерня П.Петрушака жодної підтримки з боку керівництва.
Ані матеріального, ані морального. Пріоритети начальства помінялися і комусь стало вигідним виставити реставраторів патологічними пашквілянтами, перед тим звинувативши їх у ... непатріотизмі через отриману кваліфікацію за кордоном(?!). Так у когось з’явилася можливість усувати потенційних конкурентів, дарма що ті належать до самозречених подвижників, фахівців, яким вистачає спілкування з іконою і зовсім не прагнеться спілкування із пристосуванцями.

Реставратори вищої категорії А.Чабан і П.Петрушак та їхні колеги вже не мають жодних ілюзій щодо своєї потрібності рідній установі та державі. Не варто дивуватися, коли з їхньою кваліфікацією вони отримують запрошення до реставрації творів Діонисія і Рубльова. Але те, що з їхньою ігнорацією й витісненням загальмується науковий поступ національної реставраційної школи, – до гіркоти очевидно. Можна тільки собі уявити, якою б могла бути віддача цього колективу, якби його так не зневажало керівництво, адже очолювана П.Петрушаком майстерня славиться не лише високою якістю виконуваних робіт та ентузіастичним, а не заробітчанським ставленням реставраторів до праці, а й цінними для мистецтвознавства і теорії реставрації науковими здобутками.

Тут, як ніде більше в Україні, досліджують особливості елементів конструкції іконних щитів, композиційний склад пігментів, уживаних при написанні ікон у різних часових межах, розробляють нові методики нетрадиційного укріплення аварійних матеріальних структур творів, удосконалюють документування реставраційних процесів. Уперше в Україні тут впроваджено способи точного фотографування іконопису в кольорі на макрорівні зі значними збільшеннями.
П.Петрушак сконструював засоби для досконалої фотофіксації творів монументального малярства і розробив методику точного знімкування на макрорівні фресок і розписів у храмових умовах...

Усе це підтверджує виставка “Золото, азурит, кіновар...”. Вона, беззаперечно, засвідчує справжній рівень майстерності і фахової кваліфікації реставраторів за науковим керівництвом П. Петрушака, здобувши високу оцінку не тільки у глядачів, а й, насамперед, у професіоналів.

Заввідділу давнього мистецтва НЛМ Oлег СИДОР: ”Не сумніваюся, що виставка є цікавою для науковців. Це такий наочний матеріал, якого ніхто у Львові із реставраторів не має. Важливим є й те, що фотографії у процесі реставрації робить сам керівник майстерні під таким кутом зору, який потрібен, а це не кожен може. П.Петрушак, окрім того, що є реставратором вищої категорії, ще й добрий фотограф. Можна сказати, що він в Україні один у числі небагатьох найкращих фахівців.

Тому якість цього матеріалу (маю на увазі не технічне виконання фото, а якість подачі процесу) дуже висока. Ця виставка закликає мистецтвознавців працювати безпосередньо з іконою, а не з репродукціями.

Цікаво спостерігати, як спілкується глядач з іконою, поміщеною у музейному залі. Я не можу погодитися з думкою, що ікона в музеї втрачає ту функцію, яку вона має у церкві. Не заперечую, що вона вже не сприймається, як предмет, через посередництво якого людина молиться, але через поглиблене сприйняття суто естетичних вартостей ікони вже у цілості ми також можемо відчути якийсь молитовний стан. Бо кожен іконописець, малюючи образ, керувався й певними естетичними засадами.

Безперечно, який би підхід до вивчення чи дослідження твору сакрального мистецтва ми не обирали (іконографічного чи хімічного аналізу), саме ця експозиція дає відчуття естетичної суті мистецького твору. І найважливіше – дає нам уявлення про те, яким був первісний стан малярського шару, коли його наклав середньовічний автор. Тут можна побачити поетапно усі процеси створення ікони: підготовку ґрунту, нанесення загальних контурів, накладання основних підмальовувальних кольорів, прописування ликів, драперії тощо.
Завдяки збільшеним світлинам видно навіть мазки пензлем по тонованій поверхні, лесирувальні шари, – тобто ту структуру малярського шару, яку неозброєним оком не завжди й помітиш. Та навіть коли і побачиш, то не завжди відчуєш або зрозумієш саму суть малярської фактури іконопису. За цими ж фотографіями можна простежити не тільки, як працював реставратор, а, що важливіше, як працював іконописець!

Та не обійшлося і без якихось чуток довкола цього звіту реставраторів. Деякі наші високо шановані мистецтвознавці, відвідавши виставку, похапалися за голову: ікони поперемивані! У це можна було б повірити, коли не було б супровідного фотоматеріалу, де наочно видно всі стадії опрацювання ікони. На світлинах можна побачити й непролесироване тло, і найтонші переходи лесировок. Фотографії можуть перекреслити усі закиди, адже навидно – найтонші шари й мазки під лаком і на розкритих від лаку фрагментах, на яких не порушено малярського шару. Не залишається жодного сумніву, що щось поперемивали. Ні, іконам повернено чистоту первісного звучання барв!

Чому таке несприйняття? За видимою стороною є багато нюансів і суто внутрішніх музейних стосунків. Це пов’язано з тим, що реставратори нашої майстерні в останні роки атестувалися не у Києві, а в Москві. І тепер на них вішають усіх псів, що от, мовляв, запроданці. Оскільки я був присутнім при зародженні того конфлікту, то знаю, що першовинуватцями були не вони! Нема сумніву в тому, що кваліфікація у цих працівників відповідна. Виставка це засвідчує. На відкриття прийшло дуже багато зацікавлених. І варто було послухати, як позитивно вони відгукуються про експозицію, а голоси Володимира Овсійчука і Дмитра Крвавича є поодинокими, бо абсолютно не мають певної об’єктивної основи. Хоч я переконаний, що довкола цієї вистави ще будуть якісь неадекватні коментарі.

Минуло 10 літ, як склався чисельний колектив реставраційної майстерні темперного малярства. До того над іконою працювало 2-3 людей. Нині там 14 працівників, а в т.ч., два реставратори вищої категорії – Павло Петрушак і Настя Чабан. До речі, Настя є винятково скрупульозною особою, мало хто, як вона, має таке терпіння вичищати найменші забруднення, а це для реставратора дуже важлива риса. Те, як вона працює над іконою, – щось виняткового!

Завдяки матеріалам цієї виставки можна досліджувати не тільки окремі твори, а й робити історичні припущення щодо існування певних малярських осередків, тих чи інших стильових шкіл, запозичень, поширень застосування мінеральних та органічних барвників. Навіть на око за фотографічними зображеннями можна робити висновки щодо хімічного складу пігментів чи основи. Я вже не кажу, що деякі іконописні деталі можна дослідити набагато краще: архітектурні пейзажі, включення побутового характеру, краєвиди. На підставі збільшених фотографічних фрагментів можна вже по-інакшому інтерпретувати не лише сюжет, а й сам зміст ікони. Ми просто ще до кінця не усвідомили усієї наукової ваги цієї виставки!”

P.S. Про ситуацію, що склалася в НМЛ, знають і депутати, і міністр, і віце-прем’єр з листа від львівської інтелігенції, занепокоєної тим, що під загрозою ліквідації опинився науковий осередок (сформований В.Свєнціцькою) після того, як на поч. 80-их рр. розпалася реставраційна майстерня, якою керував М.Откович. Таких листів у вищі інстанції надіслано чимало. Зокрема, в одному з них читаємо: “Відомо, що по-справжньому талановитих і творчих особистостей значно менше, ніж пересічних чи бездарних. Зате останні напористіші, нахабніші, докладають максимум зусиль, щоб витіснити обдарованих і створити середовище відданих начальству роботів. Чи не тому з приходом до керівництва родини Отковичів (Василя – директора НМЛ та його старшого брата Мирона – директора Львівського філіалу ННДРЦ) почалося ігнорування фахових рекомендацій П.Петрушака щодо необхідності виправлення умов зберігання ікон та цькування і самого П.Петрушака, і працівників його майстерні?..

Згідно з постановою міністерства культури, музей реалізує перенесення ікон з Вірменського собору у нове сховище. Для цього були, очевидно, передбачені відповідні кошти. Однак уже 7 років адміністрація НМЛ не турбується про забезпечення майстерні найнеобхіднішими засобами, розраховуючи, мабуть, на поступовий занепад майстерні. Отже, і на передачу її “для порятунку” в інші руки (чи не структурі М.Отковича?). Керівникові майстерні доводиться купувати інструменти й реактиви за власні кошти або діставати у тих же росіян, які, зберігаючи пам’ять про налагоджені ще
В. Свєнціцькою зв’язки, розуміють вагу і потреби праці реставраторів... Просимо домогтися дієвості нормативних положень щодо збереження пам’яток історії та культури в музейних збірках”.

Тепер слово за чиновниками. І якщо вони не “відпасують” справи до управління культури ЛОДА, а те – до керівництва музею, тим самим замкнувши коло, – то, можливо, громадськість і дочекається якоїсь конкретної відповіді. Хоча, навряд.

POSTUP - ПОСТУП
№46 (704),
23 БЕРЕЗНЯ 2001 року

ПЕРША СТОРІНКА
·Цитата Поступу
·Місто без води
·СБУ "розбушувалося"

ПОГЛЯД
·"Львів на межі техногенної катастрофи"
·Борис Тарасюк: Захід нам не допоможе
·Куди ми йдемо?

ПОСТУП У ЛЬВОВІ
·Підозрюваний у вбивстві Білозіра дає свідчення
·Обласна влада контролюватиме НПК "Галичина"
·Зафіксовано зниження безробіття
·Ситуація у в"язницях є вибухонебезпечною
·Нафтоторговельні компанії об"єднуються
·КІЛЬКА СЛІВ

НАША СТОЛИЦЯ
·АРХІВАРІУС
·СБУ "розбушувалося"
·Податковий кодекс необхідно приймати без обговорення податківців?

ПОСТУП З КРАЮ
·Прощання з екіпажем Мі-8
·ФБР проведе експертизу "таращанського тіла"
·Чи випустять Юлію Тимошенко?
·Закарпатці хворіють
·КРАЙ

ПОСТУП У СВІТ
·СВІТООГЛЯД
·США виганяють 50 російських дипломатів
·Музей Івана Павла ІІ
·Гібралтар хоче незалежності
·У ЄС узаконили нерівноправність

ЕКОНОМІЧНИЙ ПОСТУП
·КРАЙ
·МВФ зрозумів, що помилявся, й обіцяє виправитися
·"Газпром" подав до суду на Україну
·Рекорди швейцарських годинників
·Падіння на біржах - до дешевих джинсів
·СВІТ

ГАЛИЦЬКИЙ ПОСТУП
·Червоне Яблуко для Лілі

АРТ-ПОСТУП
·Кольори середньовічного сакруму: золото, азурит, кіновар
·Унікальний скарб може бути втрачений?

АВТО-ПОСТУП
·НОВИНКИ
·Європу "накриє" хвиля японських авто
·Рудольф Дизель - людина і "двигун"
·"Даішники" стануть чемнішими?

СПОРТ-ПОСТУП
·Господарі льоду перемагають
·Чотири тури - чотири лідери
·ФК "Львів" продовжує сходження
·То де усе-таки гратиме Шевченко?
·ФУТБОЛ

ПОСТ-FACTUM
·КАЛЕНДАР
·Кліп Мадонни і Гая Річі заборонено показувати на MTV
·Найпопулярніший у світі одяг