Гібралтар хоче незалежності
ГЕРКУЛЕСОВІ СТОВПИ
Святослав ЦЕГОЛКО
Європейські карти скоро, напевне, знову перероблятимуть. На південь від Іспанії з’явиться нова держава – Гібралтар. Цього тижня Лондон дав “добро” на кардинальну реформу конституції Гібралтару 1969 року. За цією конституцією, територія завбільшки 6 квадратних кілометрів отримувала широку автономію від Об’єднаного Королівства. Впродовж останніх десяти років гібралтарці активно домагаються незалежності від Британії. Основним приводом є той факт, що від столиці їх відділяє ціла Іспанія та Біскайська затока.
Про Гібралтар часто згадували в Давній Греції. Тоді скелю, що височить біля воріт у Середземне море і навколо якої виросло місто Гібралтар, називали Геркулесовими стовпами. Після мусульман Гібралтаром понад 250 років володіла Іспанія, проте з початку 18 століття крихітна територія перейшла у власність Великобританії. Останні 17 років іспанці з англійцями ніяк не можуть домовитися про статус вигідного порту. Можна констатувати, що переговори про долю останньої колонії у Європі, суверенітету над якою марно домагається Іспанія, протягом найближчого року втратять значення. Гібралтарці зайнялися розробкою нової Конституції ще в 1997 році. Саме тоді влада Гібралтару офіційно передала свій план дій комітету ООН у справах деколонізації.
Основний пункт нової конституції – право гібралтарців на самовизначення.
Перший етап цього плану – проголошення незалежності й адміністративна інтеграція з Великобританією не на правах колонії чи в добровільній асоціації, а на правах вільної держави.
Не важко передбачити, що проект конституції буде виставлено на всегібралтарський референдум, який збереже Гібралтар під британським прапором. Однак схвалення проекту з правом на самовизначення саме по собі буде визнанням нового типу відносин з Лондоном. Після референдуму 50-тисячний Гібралтар перестане бути колонією.
А деколонізація автоматично вмикає “зелене світло” на шляху до отримання незалежності – через прямі переговори з Великобританією відповідно до пункту IV резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 24 жовтня 1970 року. Іспанія таким чином буде відключена від самого процесу деколонізації, а її головний козир – один з параграфів Утрехтського договору 1713 року (за ним Гібралтар став британським) про те, що Гібралтар повернеться під іспанський суверенітет, як тільки перестане належати колишній “володарці морів” виявиться просто старішим, ніж нове міжнародне законодавство об’єднаних націй. Не зважаючи на це, Іспанія наполегливо не визнає право Гібралтару на самовизначення.
Лідер провідної опозиційної лейбористської партії Гібралтару, колишній перший міністр Джо Боссано заявив у середу, що всі політичні сили вже підтримали 80% статей нової конституції. “Протягом року, – сказав він, – ми подамо її на розгляд Лондона, а провести потім референдум в стислі терміни нам не складно.
Ми не виключаємо й того, що під тиском Іспанії Комітет з деколонізації ООН не відразу визнає наше “самовизначення”. У такому випадку гібралтарські політики мають намір звернутися до Міжнародного суду в Гаазі, який обов’язково визнає верховенство резолюції Генеральної Асамблеї перед параграфами договору трьохсотлітньої давності.
|
|
