BRAMA
  UKRAINEWSTAND
Home - NEWS - Weather - Biz - Sports - Press - Calendar - Classifieds

  УКРАІНОВИНИ
Home - НОВИНИ - Погода - Ділове - Спорт - Прес - Календар - Оголошення
buy visitors



Поступ головна сторінка, Postup HOMEPAGE

| Головна сторінка | INDEX 23 БЕРЕЗНЯ 2001 року |

Куди ми йдемо?

НОТАТКИ АКАДЕМІКА

Зовсiм недавно – пiд час зустрiчi з вiдомим американо-українським географом із Чикаґо, дiйсним членом НТШ проф. Романом Дражньовським (у 1995-96 роках був ректором Українського Вiльного Унiверситету в Мюнхенi) – я довiдався про його особисту iсторiю, яка не на жарт збентежила мене, i я перестав остаточно розумiти, в якiй державі ми живемо та куди прямує наша багатостраждальна ненька-Україна.

Ось суть цiєї iсторiї, яка, вочевидь, зацiкавить багатьох наших спiвгромадян, зокрема галичан. Професор Роман Дражньовський свого часу пережив родинну трагедiю, пов’язану зi сталiнськими репресiями в нашому краї. 7 травня
1944 р., безпосередньо пiсля повернення Червоної армiї на нашi землi, у м. Чортковi був арештований батько нашого професора – Йосип Матвiйович Дражньовський, який у час нiмецької окупацiї працював кондукторським нарядчиком на залiзничнiй станцiї “Чорткiв”. Таку роботу органи радянського правосуддя розцiнили як “посiбництво нiмцям”, за що, вiдповiдно до вироку, він був засуджений “до вищої мiри покарання – розстрiлу із конфiскацiєю майна”. Як сказано далi у наявних у нас документах прокуратури СРСР про реабiлiтацiю, “мiру покарання замiнили на 15 рокiв таборiв”. Як уважає професор Дражньовський, очевидно, головним мотивом арешту i жорстокого присуду була та обставина, що син арештованого, вiн же наш професор, у цей час у 1944 р. був вiдомий як активний молодiжний дiяч i на цей час перебував у дивiзiї “Галичина”, про що було добре вiдомо бiльшовицьким карателям. Хворовитий батько помер у таборах із тавром “iзмєннiка родiни” i тiльки 21 сiчня
1992 р., ще пiд грифом Прокуратури СРСР, прийшло повiдомлення, що “на пiдставi ст. 1 Закону Української РСР “Про реабiлiтацiю жертв полiтичних репресiй на Українi” вiд 17 квiтня 1991 р. громадянина Дражньовського Йосипа Матвiйовича реабiлiтовано”.

Здавалося б, на цих рядках постанови можна поставити у нашiй iсторiї крапку, а її трагiчного героя Й. М. Дражньовського оплакувати разом із мiльйонами невинних жертв, знищених росiйським iмперським тоталiтаризмом в Українi. Проте, виявляється, справи виглядають зовсiм iнакше у країнi, яка сьогоднi йменується Державою Україна. 24 квiтня 2000 р. родина репресованого в м. Чортковi несподiвано отримала листа вiд Прокуратури України, перепровадженого через Прокуратуру Тернопiльської областi, в якiй безпосередньо сказано таке:
“Повiдомляємо, що, вiдповiдно до п. 5 Постанови Верховної Ради України вiд 24 грудня 1993 року “Про тлумачення Закону України “Про реабiлiтацiю жертв полiтичних репресiй на Українi”, змiнено рiшення про реабiлiтацiю Дражньовського Й. М., 1892 року народження, уродженця і жителя м. Чорткова.
Визнано, що Дражньовський Й. М. обгрунтовано засуджений 23 вересня 1944 року за вироком вiйськового трибуналу Львiвської залiзницi за ст. 54-I „а”, 54-II КК УРСР до 10 рокiв позбавлення волi із конфiскацiєю особистого майна за посiбництво нiмцям у перiод тимчасової нiмецької окупацiї. У зв’язку з цим рiшення про реабiлiтацiю Дражньовського Й. М. скасовано i в реабiлiтацiї йому вiдмовлено Генеральною прокуратурою України”.

Як на мене, ми маємо справу із безпрецедентним документом. Вiн засвiдчує, що на нашi землi повертається влада, яка не тiльки не усвiдомлює українських нацiональних iнтересiв, але й повертає нас до правової iмперської традицiї сталiнiзму, що вiдкинута навiть у сучаснiй ново-iмперськiй Росiї та ностальгiчно комунiстичнiй Бiлорусi.

Документ, надiсланий з вiдомства пана Потебенька, викликає сумнi роздуми та декiлька принципових запитань. Насамперед слiд спитати, якою державною та нацiональною мотивацiєю і правовими документами керується Генеральна прокуратура, розпочинаючи ревiзiю висновкiв про реабiлiтацiю, зроблених ще за недавнiм iмперським законодавством? Як нам здається, такi критерiї оцiнки на сьогоднi не розробленi й не узаконенi. I якщо все ж таки такi перегляди здiйснюються, то в їх основу треба покладати висновки про те, чи та або iнша особа скоювала злочини супроти українського народу. I пiд таку категорiю нiяк не пiдпадає господарська дiяльнiсть у нiмцiв. У той же час поза увагою нашої прокуратури залишаються численнi непокаранi злочини того часу, скоєнi опричниками НКВД, МГБ i далi КГБ, що знищували українських патрiотiв, для яких неприйнятною була червона росiйська окупацiя України.

У нас поки що все поставлене з нiг на голову: дiї окупантiв та їх карателiв вважаються такими, що чинилися у правовому полi, а їх жертви та герої опору, зокрема з формацiй УПА та ОУН, не мають навiть правової реабiлiтацiї і трактуються як злочинцi.

Такий стан справ гармонiює з цiєю непоборною загальноiмперською ностальгією, яку демонструють першi особи держави при оцiнцi та святкуваннi драматичних для України подiй так зв. великої вiтчизняної вiйни. Такi оцiнки робляться без урахування того сумного факту, що, попри всю ту смертельну загрозу, яку містив для нас нiмецький фашизм, українцям у цiй вiйнi не судилося боротися за свою справу, i вони були лише гарматним м’ясом у зiткненнi двох iмперських хижакiв – нiмецько-фашистського та росiйсько-бiльшовицького. Проте досi нашi владоможцi, включаючи й номенклатурних потебенькiв, лише мислять категорiями нацiональних iнтересiв, а категорiями спiльного “союзного абщежитiя”. Для них чужi та навiть ворожi традицiї УСС, УНР, УГА, ОУН та УПА, проте у них викликає солодкий трепет “подвіґ пятілєток”, “велікая атєчествєнная” і “канєшно, барьба с бандформiрованiямi в Западной Українє”. І жодного суму та скорботи за мільйонами закатованих червоною імперією українців, зокрема за жертвами найбільшого у світі голодомору, внаслідок яких, здається, безповоротно, зламано національний і соціальний хребет нашого народу. Дуже можливо, що нам першим на теренах СНД керiвна братва ще й пригадає про великого Сталiна. Якщо таке станеться, то, мабуть, дуже втiшиться один знайомий менi дядечко із району, який колись при чарцi зiзнався, що тримає пiд секретом мiсце, де закопаний бюст великого ґенералiсiмуса.

Олег РОМАНІВ

POSTUP - ПОСТУП
№46 (704),
23 БЕРЕЗНЯ 2001 року

ПЕРША СТОРІНКА
·Цитата Поступу
·Місто без води
·СБУ "розбушувалося"

ПОГЛЯД
·"Львів на межі техногенної катастрофи"
·Борис Тарасюк: Захід нам не допоможе
·Куди ми йдемо?

ПОСТУП У ЛЬВОВІ
·Підозрюваний у вбивстві Білозіра дає свідчення
·Обласна влада контролюватиме НПК "Галичина"
·Зафіксовано зниження безробіття
·Ситуація у в"язницях є вибухонебезпечною
·Нафтоторговельні компанії об"єднуються
·КІЛЬКА СЛІВ

НАША СТОЛИЦЯ
·АРХІВАРІУС
·СБУ "розбушувалося"
·Податковий кодекс необхідно приймати без обговорення податківців?

ПОСТУП З КРАЮ
·Прощання з екіпажем Мі-8
·ФБР проведе експертизу "таращанського тіла"
·Чи випустять Юлію Тимошенко?
·Закарпатці хворіють
·КРАЙ

ПОСТУП У СВІТ
·СВІТООГЛЯД
·США виганяють 50 російських дипломатів
·Музей Івана Павла ІІ
·Гібралтар хоче незалежності
·У ЄС узаконили нерівноправність

ЕКОНОМІЧНИЙ ПОСТУП
·КРАЙ
·МВФ зрозумів, що помилявся, й обіцяє виправитися
·"Газпром" подав до суду на Україну
·Рекорди швейцарських годинників
·Падіння на біржах - до дешевих джинсів
·СВІТ

ГАЛИЦЬКИЙ ПОСТУП
·Червоне Яблуко для Лілі

АРТ-ПОСТУП
·Кольори середньовічного сакруму: золото, азурит, кіновар
·Унікальний скарб може бути втрачений?

АВТО-ПОСТУП
·НОВИНКИ
·Європу "накриє" хвиля японських авто
·Рудольф Дизель - людина і "двигун"
·"Даішники" стануть чемнішими?

СПОРТ-ПОСТУП
·Господарі льоду перемагають
·Чотири тури - чотири лідери
·ФК "Львів" продовжує сходження
·То де усе-таки гратиме Шевченко?
·ФУТБОЛ

ПОСТ-FACTUM
·КАЛЕНДАР
·Кліп Мадонни і Гая Річі заборонено показувати на MTV
·Найпопулярніший у світі одяг

 


индивидуалки ростов на дону