Голосуй, не голосуй...
Інакомислячий майор таки став підполковником. Щоправда, за допомогою суду
ВІЙСЬКО
Зоряна ІЛЕНКО
Справжній прецедент стався на Львівщині. Суд скасував рішення вищого військового командування про звільнення офіцера у запас. Предметом розгляду суду стали політичні погляди тепер підполковника, а у минулому – майора Юрія Проданюка з військової частини А-3919. 23 грудня 1999 року за наказом заступника міністра оборони, командувача сухопутними військами Збройних Сил України його було звільнено в запас за службовою невідповідністю. Вона, як виявилося, полягала в тому, що на президентських перегонах Проданюк, користуючись конституційним правом свободи вибору, мав необережність спробувати віддати голос за Є. Марчука...
Звання майора Проданюк отримав достроково – за бездоганну службу. За десять років він з помічника командира гелікоптера пройшов шлях до керівника польотів бригади армійської авіації. Паралельно Проданюк ще й обіймав посаду голови Самбірської районної організації Спілки офіцерів України. У службовій та льотній характеристиках до майора Проданюка не було жодних претензій. Усе було добре, допоки не почалися президентські вибори.
У суді Проданюк розповів, що 14 листопада 1999 року він прийшов на виборчу дільницю № 120/167 у селі Калинів за кілька хвилин до її закриття. Однак її вже було зачинено для підрахунку голосів. Майор почав вимагати пропустити його для голосування, але все було марно. Звичайно, це обурило Проданюка, котрий хотів віддати свій голос за кандидата. Мало того, він як офіційний спостерігач від кандидата в Президенти Євгена Марчука наполягав на тому, що хоче проконтролювати процес підрахунку голосів виборців. Після тривалих дебатів представники виборчої дільниці попросили дільничного міліціонера випровадити настирливого майора.
Армія – не дитячий садок і Проданюка спровадили до військової частини. А звідти на ім’я командувача Західного оперативного командування генерал-полковника Сергія Чернілевського надійшла доповідь про інцидент, що трапився. Щоправда, у дещо іншому трактуванні подій – мовляв, Проданюк порушив громадський порядок. Чернілевському доповіли, що майор прибув на виборчу дільницю о 20.05, після її зачинення, та ще й у нетверезому стані.
Тому голова виборчої комісії підполковник Вербельчук відмовив йому у проханні проголосувати. У відповідь майор звинуватив голову комісії у фальсифікації результатів виборів і пообіцяв притягнути його до суду. Конфлікт нібито тривав протягом двадцяти хвилин і весь цей час, виявляється, Проданюк завдавав удари кулаком у голову підполковникові.
Згодом суд ці результати службового розслідування визнає однобокими і необ’єктивними. А до цього у доповіді було запропоновано розглянути поведінку майора на атестаційній комісії “на предмет відповідності до займаної посади”.
Ця атестація і стала підставою для звільнення Проданюка з армії.
Подавши позовну заяву у військовий суд Центрального регіону України, ображений майор одночасно звернувся у Спілку офіцерів України та комітет Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією з проханням допомогти відстояти його права як незаконно звільненого у суді. Адже сили майора були, м’яко кажучи, трохи нерівними порівняно із наказом заступника міністра оборони. Голова парламентського комітету
Ю. Кармазін відрядив на судове засідання свого головного консультанта П. Барнацького, а Спілка офіцерів – голову комісії з питань правового захисту військовослужбовців полковника
М. Селюка.
– Коли ми ознайомилися із матеріалами справи, – розповів “Поступові” Павло Барнацький, – то були просто шоковані абсурдністю звинувачень. Атестація сфальсифікована. Підставою для звільнення офіцера, по суті, стало те, що він хотів проголосувати за “небажаного” кандидата. Ми зрозуміли, що представники командування хочуть влаштувати показове судилище, а не домогтися справедливості, щоб, як кажуть, іншим не кортіло.
Проданюк на суді заявив, що згідно із внутрішньою інструкцією за службову невідповідність офіцера можуть звільнити лише тоді, коли він допустив “протиправні дії, що становлять підвищену суспільну небезпеку в умовах армії”. Зрештою, навіть комісія у своєму рішенні не була одностайною. Два представники були проти пропозиції визнати, що Проданюк не відповідає займаній посаді, а три – “за”. Однак у цю трійцю свій голос включив і... голова виборчої комісії, який не мав права цього робити, оскільки був зацікавленою особою.
На суді не підтвердилися звинувачення щодо побиття Проданюком Вербельчука, не підтвердилася і “хамовита” поведінка, через яку буцімто дільничний міліціонер мусив “заспокоювати бунтівника”. Згодом сторона відповідача була подивована матеріалами, які представив П. Барнацький, у яких ішлося про конкретні факти зловживань у деяких частинах Збройних Сил. Показавши їх судді, він висловив здивування, що з лав Збройних Сил звільнено Проданюка, а не деяких представників відповідача.
Суддя В. Лашевич зобов’язав заступника міністра та командира військової частини А-3919 скасувати свої накази і поновити Проданюка на військовій службі. А нещодавно вже колишній майор отримав нове звання – підполковника.
|
|
