Читання чужих листів як професія
ЧЕХОСЛОВАЧИНА
Юрій ГАНУЩАК
Нещодавно відділ досліджень і документації злочинів комунізму (UDV) Чеської республіки оприлюднив дані про масштаби цензури, застосовуваної комуністичним режимом. У рапорті йдеться також про технічні засоби контролю, які використовували таємні служби колишньої Чехословаччини. Виявляється, що читання чужих листів та підслуховування телефонних розмов було справжньою професією, якою займалися (отримували за це непогані гроші) тисячі осіб.
Розмах, з яким бабралися в житті своїх та іноземних громадян спецслужби не такої вже й великої Чехословаччини, вражає. У поштових відділеннях працювали тисячі завербованих спецслужбами осіб. Із 1949 року об’єктом пильної уваги СБ було листування.
Пізніше, коли почали застосовувати пристрої для розклеювання конвертів над парою та з можливістю їх потім склеїти під тиском так, щоби це не було помітно, читання листів стало масовим явищем. У 1966 році завербовані на таку важливу роботу поштовики прочитали 99 мільйонів листів, у 1982 – понад 55 мільйонів – цитує з рапорту UDV празька щоденна газета Mlada Fronta Dnes.
Самим лише читанням чужих листів чехословацькі контррозвідники, звісно ж, не обмежувалися. На таємну поліцію протягом усього часу стало працювали кілька десятків перекладачів. Їхнім завданням було прослуховування телефонних розмов іноземців, а також контроль за переговорами між громадянами інших країн та чехами і словаками.
У 1976 році контррозвідники, які займалися прослуховуванням телефонних розмов, звернулися до свого керівництва з проханням присилати до них більше допоміжного персоналу – знавців іноземних мов, стверджуючи, що їм бракує експертів, котрі б добре знали німецькі регіональні діалекти, а також норвезьку, румунську, албанську і навіть китайську мови.
Прослуховувалися не лише телефонні розмови. Підслуховувальні пристрої були вмонтовані в стелі найбільших празьких готелів. Більше того, в архівах таємних служб знайдено детальні плани креслення празьких помешкань та будинків для того, аби будь-якої миті можна було налагодити підслуховування.
Згідно з рапортом UDV, у 80-ті роки регулярно стежили за більшістю чеських дисидентів. Їх розмови прослуховувалися, а деякі дії фільмувалися.
Як стверджує директор UDV Павел Брет, розміри цього явища і кількість заангажованих осіб доводять, яким суворим був тодішній панівний режим. Це при тому, що в порівнянні з тим, що творилося в СРСР, чехословацька цензура була “квіточками”.
Хоча через закритий доступ до архівів ми досі не знаємо, що творилося в СРСР і, зокрема, в тодішній його складовій – Українській РСР. А знання цього, погодьтеся, не було б зайвим.
|
|
