Переклад давніх віршів
ШУМЕРИ
Каліфорнійський психоаналітик-юнгіанець Бетті Медор, яка впродовж 20 років перекладала вірші шумерської жриці Енхедуани з міста Ура (територія сучасного Іраку) про місячного бога Нана і його доньку, богиню Інану, представила плоди своїх праць на суд читачів.
Ці вірші, а точніше – гімни, які вважаються найдревнішими, що мають авторськими підпис (їх вік - близько 4 000 років), були знайдені в 1920-х роках, але дотепер ніхто не брався перекладати їх сучасною літературною мовою.
Робота шумеролога-аматора вже одержала високі оцінки фахівців, які відзначали як точність перекладів, так і їх поетичну цінність. Цікаво, що поштовхом, який привів практикуючого психоаналітика до такої віддаленої і складної справи, виявився сон, який приснився Медор 20 років тому. У ньому вона разом із групою жінок готували дві могили. Два жезли, загнуті на кінцях у каблучки, були віткнуті в м’який грунт і поруч із ними стояли фігури з пучками пальмових гілок у руках. Медор почала розшукувати зображення подібних жезлів із петлями на кінцях. З’ясувалося, що такі жезли і подібні обряди існували в шумерів і стосувалися Інани, богині любові й війни. Згодом Медор дізналася і про існування присвячених їй віршів жриці Енхедуани. Поступово ці пошуки почали займати весь її вільний час – аж до того, що вона зв’язалася з найбільшими американськими шумерологами і вирішила вивчити шумерську мову, аби мати можливість читати тексти в оригіналі і перекладати їх.
Переклад дуже ускладнювався, по-перше, прогалинами в знайдених експедицією Леонарда Вулі алебастрових табличках, а по-друге, тим, що кожен знак у шумерському клинописі має багато різних значень.
“Я збирала текст, як пазли, отож зміст проступав поступово”, – згадує Медор і додає, що робота нагадувала їй подорож у дивну й дуже віддалену епоху.
Про поетесу-жрицю Енхедуану, яка жила XXIV столітті до нашої ери, відомо, що вона була дочкою аккадского царя Саргона, який завоював Ур. У гімнах Енхедуани перекладачку вразило особисте ставлення жриці до богині, в якому змішується замилування своєю близькістю до неї і жах перед її силою та нещадністю. “Я поширюю над землею розкішний блиск твого божества. Ти дозволяєш моїй плоті пізнати твоє бичування, моя слабкість і гіркі випробовування вражають моє око, як зрада,” – так передає Бетті Медор гімни Енхедуани.
“Ніде в наших західних релігіях ми не знаходимо нічого подібного. Розуміння Енхедуаною цієї богині відчиняє нам двері до зовсім іншого погляду на жінок”, – заявляє Бетті Медор уже як психоаналітик.
Переклади гімнів зібрані в книзі “Інана, пані найщедрішого серця” (Inanna, Lady of the Largest Heart). Інші, раніші переклади Медор із шумерських легенд і віршів опубліковані в книзі “Не розвінчуючи Темряви” (Uncursing the Dark).
К.С.
|
|
