Книга маразмів України
ІНТЕРНЕТ
Віталій МОСЕЙЧУК
Це книга про соціально-економічну політику, стан економіки та політики, огріхи законодавства та його непередбачуваність, юридичні казуси, безкарне порушення Конституції та законів України власне державними органами влади та управління, бюрократизм, нерозумне державотворення, безлад, середньовічне знущання над людьми, несправедливість, масові порушення та ігнорування прав людини, в тому числі й підприємців, – і все це в Україні.
Книга ще не існує в друкованому вигляді, але повністю її можна побачити за адресою http://marazm.hypermart.net/
Книга створена мною під час багаторічного аналізу існуючого законодавства, практики його застосування та спостережень за подіями в нашому суспільстві.
Пропоную всім навідуватися на сайт для передруку окремих статей або для підвищення власної поінформованості. Для прикладу, наведу одну статтю, яка примушує замислитися над долею держави.
Чи має Україна повну назву?
Можливо, це запитання буде для декого незрозумілим. Але факт залишається фактом: Україна не має повної назви. Що мається на увазі? Наприклад, коли ми
просто говоримо “Німеччина”, то в голові або в офіційній розмові тримаємо (або й кажемо): Федеративна Республіка Німеччина, за аналогією: Америка – Сполучені Штати Америки, Англія – Сполучене Королівство Великобританії та Північної Ірландії, Данія – Королівство Данія, Греція – Грецька Республіка, Ізраїль – Держава Ізраїль, Росія – Російська Федерація, Білорусь – Республіка Білорусь, Молдова – Республіка Молдова, Крим – Автономна Республіка Крим.
А коли ми говоримо “Україна”, то про яку державу офіційно думаємо? Можливо, що й не про державу, а, наприклад, про акціонерно-комерційний банк “Україна”.
До цього треба додати, що в Європі КОЖHА держава має повну назву, а Україна – ні. Навіть у Конституції України в
ст. 5 сказано: “Україна є республікою”, при цьому слово “республіка” написано з малої, а не з великої літери. Але республіка – це держава, де влада обирається народом, то невже народ у нас так мало вартує ?
Однак у світі є держави, які також не мають повної назви через історичні обставини. Вони поділяються на дві групи. Перша – парламентські або конституційні монархії (Японія, Канада, Hова Зеландія). Друга – колишні або сучасні колонії (Барбадос, Беліз, Гренада, Ямайка, Папуа-Hова Гвінея, Соломонові острови, Західна Сахара, Гонконг, Гренландія тощо).
Колись Україна мала повну назву Українська Радянська Соціалістична Республіка, а ще раніше – Українська Народна Республіка (УНР) та Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР). Але в реформах, як і в економіці, ми втратили 3/4 змісту. Кому заважає назва Республіка Україна (за аналогією з Федеративною Республікою Німеччиною чи Республікою Польщею)
або Українська Республіка (за аналогією із Французькою Республікою, Туреччина і та зветься Турецькою республікою)? Адже назва одразу говорить про основні принципи влади в державі, а коли йдеться про назви підприємницьких структур – також і про принципи прийняття важливих рішень, наприклад, не просто “Львівський автобусний завод”, а відкрите акціонерне товариство “Львівський автобусний завод” (приватне підприємство, товариство з обмеженою відповідальністю).
Можливо, питання назви не таке й важливе, але всі держави Європи, Азії (крім Японії) мають повні назви, а чим Україна гірша за них?
Як назву України сприймають за кордоном? Україна перед усім світом повинна заявити – через власну назву – про належність до демократичних держав, де люди самі керують власною економікою та особистим життям, а не до монархій та колоній. А для цього треба замінити всього одну літеру в ст. 5 Конституції у слові “республікою” – або додати тезу про офіційну назву країни окремим абзацом.
|
|
