МЕНІ СОРОМНО
МІСТО
Сьогодні мені особливо соромно. Соромно за тих, які зобов’язані щодня піклуватися про наше місто, про те, щоб ми мали воду і про те, щоб на вулицях не було сміття...
15 березня на сесії міської ради заслуховувався звіт про роботу виконавчого комітету на чолі з міським головою. Трохи схоже на пленум єдиної непорочної партії. Хіба що за “совка” була традиція хоча б про людське око критикувати себе. Цей “архаїзм” виконком успішно викорінив. Зате дифірамбів вистачало.
Вісімдесят чотири сторінки тексту без заголовків, цифри та вишукані мовні штампи зі “словника сучасного бюрократа” – “підготовлено та проведено 24 засідання, прийнято 769 рішень”, “створено робочу групу”, “прийнято участь у розробці”, “відповідна увага приділялася”... Працівники виконавчих органів працювали в поті чола і почали свій звіт з підрахунку кількості папірців, які були підписані ним. Він (виконком) “не залишив поза своєю увагою жодної з найважливіших проблем, що належать до компетенції органів місцевого самоврядування”. Авжеж, по кожному прийняв рішення, підмінивши собою раду.
Більшість колег мовчать, відводячи очі від сорому. Їх можна зрозуміти – вони одночасно працюють у виконкомі, тобто залежні від міського голови. У них є діти, яких потрібно годувати, а робота у Львові – це проблема. Але ж і в мешканців Львова також є діти. І їм також болить, що ті, прийшовши зі школи, не можуть вмитися...
Заради об’єктивності зазначу, що існують факти, з якими неможливо не погодитися. “Уже стало сумною традицією, але кожного року на початку звіту відзначають, що минулий рік був фінансово важчим за попередній” (значить, з року в рік прямуємо у прірву?). Та й узагалі, традиційність стала керівною нормою у діяльності виконавчих органів Львівської міської ради. Це особливо видно при порівнянні з аналогічним документом за 1999 рік. Відмінності у цих двох звітах побачити неозброєним оком не так просто, що, як на мене, свідчить про сталість та “глибину” діяльності працівників міськвиконкому, які з року в рік наполегливо працюють у відведеному для них сегменті міської господарки. У результаті такої діяльності було напрацьовано ідеальний шаблон, придатний для щорічного використання.
Близько року ми з моїми колегами по фракції та депутатському об’єднанні “Нове місто” марно намагалися зібрати в тому ж виконкомі необхідний мінімум інформації про діяльність комунальних підприємств. Тепер же виявляється, що уже “створено базу даних підприємств, які належать до комунальної власності, а також підприємств, у статутному фонді яких є частка міської комунальної власності. У розрізі кожного підприємства підведені підсумки фінансово-господарської діяльності за основними показниками станом на 01.10.2000 р.”. Одне з двох: або ця інформація не відповідає дійсності або наші депутатські звернення банально ігнорувалися. Жоден з цих варіантів не характеризує виконавчі органи ради з найкращого боку, а відсутність відповідей на запити взагалі є порушенням закону.
Та для деяких працівників виконкому закони, мабуть, неписані. Вони дозволяють собі відкрито на раді заявляти, що не будуть відповідати на запити певного депутата. Їм вони видаються непрофесійними. А може невигідними? Коли не поважається закон, то що можна говорити про ухвали ради. Проведена в кінці минулого року окремими депутатами комісії економічної політики та муніципальних ресурсів перевірка виконання виконавчими органами ради ухвал, контроль за якими був покладений на неї, засвідчила про повний безлад у цій сфері. Більше половини з прийнятих радою ухвал було просто проігноровано. А це завдання – виконання рішень ради – є основним призначенням виконавчих органів (у відповідності до їх назви).
Загалом, виникає дуже багато питань, після яких годі дивуватися, що взимку люди змушені пробиратися центром крізь місиво піску, льоду та снігу. Хоча звіт про підготовку до боротьби зі снігом був не менш презентабельним і вражаючим, ніж звіт про всю роботу виконкому.
Усі це розуміють, але визнати роботу виконкому незадовільною не наважуються. Її просто не оцінили і винесли рішення з юридичної точки зору з просто безглуздим формулюванням – “прийняти до уваги”. Що ж, виконком уміє дивувати.
Володимир ГІРНЯК,
депутат Львівської міської ради
|
|
