Це наш нестаріючий Львів...
ГАЛИЦЬКА БРАМА
Андрій ДОРОШ
Уже хорошою традицією видавця “Галицької брами” стає бодай раз у рік присвячувати номер нашому містові та його мешканцям. Лютнево-березневий випуск означений (уже втретє) рубрикою “Львів і львів’яни”, а вміщені в ньому статті охоплюють вельми широке коло матеріалів – від щасливої знахідки редактора газети О. Шишки – примірника “Хроніки міста Львова” Д. Зубрицького із вклеєними рукописними аркушами тексту, який вилучила австрійська цензура, до ще теплої інформації про конкурс на пам’ятник Засновникові Львова.
Публікуються матеріали, які в силу різних обставин замовчувалися у дослідженнях минулих років – цінна стаття А. та І. Радковців “Єзуїти у Львові” та матеріал майже недослідженого періоду львівської історії з вересня 1939 року польського дослідника Г. Лукомського. Об’єктивне висвітлення фактів тої епохи буде потребувати зусиль цілого загону вчених з обох сторін. (Наприклад, при виїзді з Винник у бік Золочева є могила солдатів Червоної Армії, які загинули у перестрілці з передовими частинами Вермахту у вересні 1939 року. Серед прізвищ загиблих є кілька польських – хто? Або ще – яка польська частина капітулювала перед радянськими танками на вул. Франка (там, де тепер пам’ятник І. Трушеві), ставши перед ними, як до молитви?). Багато кого зацікавлять нові матеріали Ю. Смірнова про реставрацію Вірменського собору та
В. Вуйцика про історію кам’яниці № 45 на Ринку. Взагалі В. Вуйцикові у цьому номері присвячено кілька сторінок, на яких подана ґрунтовна бібліографія його наукового доробку. Серед інших життєписів львів’ян у цьому випуску зустрічаємо прізвища архітектора Я. Новаківського, поета І. Гущака, експерантиста О. Королевича.
З бібліографічних досліджень минулого дуже своєчасною є публікація про призабутого графіка й архівіста Ф. Ковалишина, який залишив цінну для історії Львова образотворчу спадщину. Розпочинають і завершують номер огляди публікацій про Львів – Ю. Винничука, М. Петренка, а також збірника, що ось уже 10 літ виходить у Варшаві (на видання чогось схожого у Львові ми чекатимемо щонайменше стільки ж), в якому заторкнутий дуже потужний пласт інформації – від меланхолійно-сентиментальних спогадів до ґрунтовних наукових опрацювань. Є ще публікації про збірку порцеляни та про місце Львова у світовому контексті, проте, замість того, щоб переказувати зміст газети, простіше порадити купити черговий номер “Галицької брами”.
|
|
