Три горішки для Кучми
Польський президент Олександр Кваснєвський висуне три умови Леоніду Кучмі
САММІТ
Дмитро ЯЦЕНКО
Учора Президент України Леонід Кучма прибув до Польщі. На військовому аеродромі Демблін біля трапу літака його зустрів польський президент Александр Кваснєвський, а переговори обох державних діячів щодо остаточного розв’язання внутрішньоукраїнських проблем почалися в Казімєжі Дольному.
На Казімєжському Ринку (центральна площа міста) Кваснєвського та Кучму вітали представники місцевої влади. Бургомістр Анджей Шчипа подарував Леонідові Кучмі фотоальбом про Казімєж та кошик із традиційними пекарськими виробами – знаними казімєжськими когутами.
Цікаво розцінили зустріч президентів польські інформаційне агентства: у той час, коли світ боїться, що Кучма впаде в обійми Росії, президент Кваснєвський став єдиним представником Заходу, який побажав зустрітися з українським лідером. Додамо, що раніше повідомлялося, що ці переговори ініціювали президент Франції та канцлер Німеччини, які намагаються врегулювати ситуацію в Україні через Александра Кваснєвського.
Крім того, нагадаємо, що передучора у Польщі перебувала делегація української опозиції – народні депутати Тарас Чорновіл, Ігор Коліушко, секретар політвиконкому СПУ Сергій Миколаєко, професор філософії Мирослав Попович, редактор журналу “Ї” Тарас Возняк, прес-секретар Форуму національного порятунку Олександр Кривенко. Під час зустрічі з представниками української опозиції президент Польщі Александр Кваснєвський пообіцяв висунути своєму українському колезі Леоніду Кучмі три вимоги: розпочати діалог з опозицією, досягнути порозуміння зі суспільними елітами (бізнесовими, регіональними, молодіжними тощо) і дати політичний імпульс для економічних реформ в Україні.
Особисто від себе президент Польщі вирішив запропонувати посередницькі послуги для початку переговорів між владою та опозицією.
Насправді ж делегація українських політиків та інтелектуалів вимагала від польських керівників гостро поставити питання про беззаконня в нашій державі на міжнародному рівні з метою засудження української влади світовою спільнотою. У листі, який комітет “За правду” передав президентові Польщі, також міститься прохання не допустити зміцнення диктаторського режиму в Україні. Однак очевидно, що українська опозиція може сподіватися лише на те, що обіцяє їй сам Кваснєвський. Ось як передає слова речника Форуму національного порятунку Олександра Кривенка польська Gazeta Wyborcza: “Усвідомлюємо, що зустріч Кваснєвського з Кучмою не розв’яже всіх проблем. Трактуємо голос президента Кваснєвського як звернення уваги на те, що ми робимо”.
Наразі ж залишається під питанням те, чи матиме українсько-польський “круглий стіл” реальні позитивні наслідки? Навіть пропозиція Александра Кваснєвського стати посередником-адвокатом у напружених стосунках між українськими владою та опозицією буде нереальною, якщо останні самі не захочуть розпочати діалог. Принаймні після сумнозвісних сутичок та масових арештів 9 березня жодних кроків до початку врегулювання політичної кризи ні влада, ні опозиція ще не зробили. Не можна сумніватися лише в одному: Леонід Кучма намагатиметься знову наобіцяти Заходу, що українська влада дотримуватиметься демократичного розв’язання кризи, одна те ж саме він робив і до подій минулої п’ятниці...
Дволикість подібних обіцянок чудово розуміють і польські політики. Під час офіційної церемонії вітання президентів у Казімєжі польський депутат Адам Сьомка через мегафон вигукував протести проти проведення зустрічі президентів. Того самого вимагала і польська політична організація KPN-OP (права партія “Конфедерація незалежної Польщі”): кілька десятків її членів тримали на Ринку гасла “Звільнити політичних в’язнів в Україні!” та “Путін, Лукашенка, Кваснєвський – приятелі Кучми!”. Однак обидва президенти проігнорували ці вияви польської демократії і продовжували охоче позувати для фоторепортерів, а польська поліція учасників акції протесту не рухала...
Для нинішньої ініціативи Кваснєвського є одне чудове пояснення: 12 років тому Польща пережила протистояння між комуністичною владою та опозицією, яке було дещо іншим, ніж події навколо розпаду СРСР, після яких в Україні до влади прийшли колишні комуністичні лідери. І хоча сам Кваснєвський під час зустрічі з українською опозицією просив подібних паралелей не наводити, саме таку думку в інтерв’ю радіо Deutsche Welle висловив директор Німецького історичного інституту у Варшаві професор Клаус Ціммер: “Це трохи нагадує, як наприкінці 80-х років перші особи іноземних держав під час своїх візитів до Польщі мали звичку зустрічатися не лише з офіційними керівниками країни, а й з лідерами опозиції. Запропонувавши Україні свій знаменитий “круглий стіл”, Польща наголошує на тому, що свого часу він послужив реальним інструментом успішного розв’язання конфлікту. Однак це було в іншій історичній ситуації. Чи можна застосувати цей польський “круглий стіл” в Україні, видається мені досить сумнівним...”. .
|
|
