За кулісами конкурсів
Молодих львівських модельєрів високо оцінюють в регіонах та остерігаються в Києві
МОДА
Зоряна ОНИШКЕВИЧ
Нещодавно у Харкові та Києві відбулися покази мод, у яких взяли участь і молоді талановиті модельєри зі Львова. Ці шоу могли б скласти конкуренцію відомим іноземним показам. Про те, як усе відбувалося, розповіли їх львівські учасниці.
Акція “Модні сезони в Харкові” – “Паром-2001” – тривала два дні. Першого дня проводилися покази прет-а-порте, у другого – демонструвалася арт-мода. У фестивалі брали участь 48 представників з різних країн, в основному – з колишніх союзних республік: Білорусі, Росії, Молдови, Казахстану, України. І, звичайно, дуже приємно, що серед великої кількості учасників, які представляли цікаві колекції, львівська школа отримала нагороду.
Зі Львова були представлені дві колекції. Одна – спільна робота Наталі Грабар, Іванни Рисс та Марти Петрякової – називалася “Пластика кольору” та свого часу вже була оцінена у Львові та отримала нагороду (1 місце) на фестивалі “Хейл Бопп.” Тепер дівчата зі своєю колекцією представляли Львів на показах у Харкові. Інша львів’янка – Світлана Терещенко – демонструвала свої роботи “Остання казка ХХ ст.” та “Етно-арт”. На Харківському фестивалі передбачено було п”ять рівноцінних відзнак, одну з них львів”янки й отримали.
“Ми були учасниками другого дня, тобто наша колекція представляла арт-моду, – розповідає Наталка, одна з учасниць фестивалю. Ми змагались у великому шоу, де було представлено багато учасників з масою нових ідей. І, звичайно, було дуже приємно, що нас тепло приймали, надали всю необхідну допомогу, щоб ми змогли належно підготувати свій показ”. Всі учасники зауважували, що представлені львів’янками колекції вирізнялися своєю якістю, вони базувалися на якомусь фундамент, думці. Корені цього, звичайно, сягають Львівської Академії мистецтв. Відомі модельєри та організатори фестивалю відзначили високий рівень підготовки молодих талантів.
Авангард зробити набагато складніше, ніж прет-а-порте, це визнають навіть відомі модельєри, зокрема Олександр Васильєв. Адже над розробками в стилі прет-а-порте працює безліч структур і базу, колір вже закладено, розроблено напрямки, фасони. Фахівцям залишається лише моделювати. В авангарді модельєр придумує від самого початку, але все-таки повинен керуватись певними принципами. Можливо, саме через це роботи дівчат були відзначені, адже їх авангардова колекція з елементами прет-а-порте та використанням сучасних кольорів дійсно виглядала на висоті.
“Уже пройшов деякий час, відколи ми закінчили Академію, однак у зв”язку з сімейними обставинами останнім часом ми не працювали, – розповідає Наталя. – Це була наша перша колекція, наш дебют. Ми вирішили спробувати й, здається, нам вдалось. Ми не робили цю колекцію на конкурс, не ставили собі за мету відразу отримати якісь нагороди. Просто відбувався фестиваль “Львівські сезони моди” і ми хотіли заявити про себе як дизайнери. Показати, що ми можемо, адже люди повинні оцінити нашу працю. Над колекцією ми працювали місяць не відпочиваючи, удень та вночі. Ми всі закінчили одну спеціалізацію “трикотаж”, тому для нас це найближчий напрямок. Усі моделі (а їх 16) – це ручна робота, найбільшого акценту ми надавали кольору, пробували нові фактури. Звичайно, аксесуари, над яким ми довго працювали, надали також цінності колекції”.
Не настільки приємними враженнями переповнена інша львів’янка, учасниця конкурсу молодих модельєрів “Погляд в майбутнє”, що відбувався у Києві паралельно з “Сезонами моди”.
Спочатку відбувався конкурс ескізів. З 80-ти надісланих ескізів було відібрано тридцять і представлено вже у вигляді моделей. Серед інших до основного етапу конкурсу потрапила й колекція нижньої білизни з назвою NUDA VERITAS (“Оголена істина”) Наталі Павлюк.
“У Києві нас сприймають як конкурентів, – розповідає Наталя. – Серед учасників були, в основному, представники Києва. У Києві є недобра традиція спочатку запросити на конкурс, а потім відмовити, мовляв, нам не підходить за якістю”. Так було п’ять років тому з колекцією Руші Полякової, якій спочатку було відмовлено, а потім все ж, коли львів’яни показали роботи, ця колекція здобула гран-прі. Тепер повторилася така ж ситуація. Побачивши, що це нові конкуренти з сильною роботою, кияни почали ставити перепони. Врешті Наталі вдалося показати свою колекцію, щоправда, лише чотири з десяти виконаних робіт. “Й це також приємно, – зауважує модельєр, – принаймні зауважили, оцінили на словах мої роботи. Головне не перемога, а участь. Дуже добре все ж таки, що побачили та запам’ятали”.
Дуже шкода, що у Львові проводити подібні фестивалі є надто складно, у нас нема великих нічних клубів, які могли б стати творчим центром, де можна було б показати подібне шоу. Щоб організувати відвідний показ, треба шукати зал з подіумом, світло, робити все цілком. Зате, як виявилося, у нас дуже добра школа модельєрів, хоча й прикро, що у Львові досі немає відповідного залу, де можна демонструвати свої роботи.
|
|
