BRAMA
  UKRAINEWSTAND
Home - NEWS - Weather - Biz - Sports - Press - Calendar - Classifieds

  УКРАІНОВИНИ
Home - НОВИНИ - Погода - Ділове - Спорт - Прес - Календар - Оголошення
buy visitors



Поступ головна сторінка, Postup HOMEPAGE

| Головна сторінка | INDEX 16 БЕРЕЗНЯ 2001 року |

"Деяким міліціонерам подобалося бити студентів..."

СВІДЧЕННЯ

Те, що довелося чути на прес-конференції, організованій у громадському комітеті “За Правду!” від людей, які кілька діб перебували у столичних СІЗО, було справді моторошним. Складалося враження, що люди розповідали про події не сьогоднішні, а принаймні тридцяти-сорокарічної давності. І після цього важко сказати, що ми живемо в демократичній країні.

“Мене і мого колегу Тараса затримали на вокзалі. Ми збиралися сісти у потяг. Тарас мав пов’язку “Правди!”, а в руках тримав жовто-блакитний прапор. У приміщені вокзалу на нас налетіли п’ятеро осіб у цивільному і брутально нас відлупцювали. Тарасові дісталося більше, бо він ніс стяг, – розповідає художник Саніслав Цимбалюк. – Усе це супроводжувалося матюками і фразами: “Що, правди захотіли?”. Потім нас поставили обличчям до стіни і провели обшук. Під час обшуку мені розбили мобільний телефон. Так ми простояли близько сорока хвилин, коли до нас привели ще трьох затриманих. Потім нас усіх разом повантажили в “стакан” бобіка (він розрахований на двох осіб, а нас було п’ятеро) і повезли до Залізничного райвідділу.

Це було ввечері 9 березня. 10 березня нас почали допитувати. Спочатку мене допитували троє слідчих, які не назвали ні своїх прізвищ, ані посад. Під час допиту усі троє били мене. Били руками і ногами, били гумовою палкою по голові. Вони хотіли, аби я свідчив проти себе. Та й просто били зі злості, звинувачуючи мене в тому, що я розмовляю українською, і в тому, що я зі Львова приїхав до них, до Києва. Залякували. Потім прийшов заступник начальника того райвідділу, а, може, це був і не заступник, а сам начальник. Він теж брав участь у побитті і робив це затятіше від інших. Згодом він узяв великий металевий лом (не знаю, скільки він важить) і кілька разів вдарив мене цим ломом. Після цього я підписав папір, де визнав себе винним за статтею 173 і написав, що справді стояв у залі і матюкався.

Я дуже вдячний народному депутатові Дмитрові Чоботу, який фактично піклувався про нас і займався нашими справами.”

Камецький Тарас, реставратор ікон, згадує:

“Мене затримали 9 березня ввечері на вокзалі, коли я збирався сісти на потяг і їхати до Львова. Після того, як я разом із іншими простояв близько сорока хвилин обличчям до стіни, з розставленими руками і ногами, не маючи змоги навіть поворухнутися. Мене теж відвезли у Залізничний райвідділ. У відділі нас облаяли і побили. Потім запхнули до камери, розрахованої на 8 осіб, де було 23. Потім ми давали свідчення. І коли я підписав той папір, зайшов перший заступник начальника райвідділу і безбожно побив мене. Мене били руками, ногами, ломом. Били по голові, по спині і боках.Я їм казав, що реставратор ікон і виконував роботи для Михайлівського золотоверхого, до Успенського собору. Дякувати Богові, по руках вони мене не били, бо я чув від тих, з ким разом перебував у камері, що інших били по пальцях. Мене били і говорили: “Ти приїхав шукати правду? Ось тобі правда!”.

На мене чинили дуже сильний психологічний тиск. Мені казали, що коли я хочу побачити свого десятимісячного сина, то мушу підписати все, що вони скажуть.
Суд наді мною переносили тричі, бо мій адвокат вимагав документів, які не були представлені, і тому 5 діб мені присудили тоді, коли до кінця мого затримання залишався один день. І ще одне: до Львова я повернувся без паспорта – в Києві його у мене вилучили і не повернули.”

“Я перебував у тому ж райвідділі, що й Станіслав та Тарас, – це вже Ярослав Рап, студент Львівського національного університету ім. Івана Франка. – До розповідей про страшні побиття я хочу додати про цілковите безправ’я затриманих. Коли на суді (а суд, який відбувся, важко назвати цим словом, це була швидше пародія) я попросив адвоката, то засідання суду перенесли на наступний день. Наступного дня до зали суду мене привели з запізненням, і я не мав змоги перекинутися зі своїм адвокатом навіть кількома словами. Ще більшим абсурдом були звинувачення, які полягали в тому, що я разом ще з трьома хлопцями йшов по вулиці і голосно лаявся, чим ображав міліціонерів. Насправді з цими трьома я побачився вперше тільки у машині, куди мене кинули після затримання.

Умови, в яких нас тримали, були просто жахливими (досить того, що три доби ми фактично нічого не їли). Та окрім фізичного насильства (а били нас немилосердно 2 дні поспіль) на нас чинили страшний психологічний тиск. Ті люди, які проводили допити, казали, що в тюрмі знаходиться Тарас Чорновіл, а також вся опозиція, що всі вони дають свідчення, і що я теж повинен. Від нас вимагали зізнаватися в речах, яких ми не робили. ”

“Більшість студентів, які потрапили в руки міліції, знали свої права, але це їм нічого не давало, – доповнює Петро Великопольський, студент Львівського економічного коледжу. – Коли мене привезли до райвідділу, я вимагав пояснень, чому мене затримали. Однак мені нічого не відповідали, вони взагалі не звертали уваги на мої слова. На суді я вимагав, щоби все, що там відбувається було належним чином задокументоване. Суддя підняла на мене очі і спитала: “Ти знаєш свої права?”, я відповів: “Так”. “То тоді тобі 5 діб”, – відповіла вона. Так само нас затримували. Я піднімався ескалатором у метро, а люди в цивільному без посвідчень, не кажучи, хто вони, підбігали, хапали, кидали обличчям до землі і били ногами. Нам погрожували кримінальною відповідальністю, тим, що ми будемо сидіти 2–3 роки, вимагали свідчити проти себе, і знання нами наших прав нікому не допомогло. Деяким міліціонерам подобалося бити студентів, це було видно”.
Записала Тетяна НАГОРНА

POSTUP - ПОСТУП
№42 (700),
16 БЕРЕЗНЯ 2001 року

ПЕРША СТОРІНКА
·Цитата Поступу
·Журналістських посвідчень на всіх не вистачить

ПОГЛЯД
·Вони повернулися!
·"Деяким міліціонерам подобалося бити студентів..."
·НЕАНДЕРТАЛЬЦІ

ПОСТУП У ЛЬВОВІ
·Звіт про роботу виконкому публікувати не поспішають
·Озброєний напад у військовій частині
·У міліції - чергові кадрові зміни
·КІЛЬКА СЛІВ
·Київські та львівські кунівці з"ясовують стосунки
·Протестуючи, люди перекрили залізничний рух
·Медики готуються до приїзду Папи

НАША СТОЛИЦЯ
·АРХІВАРІУС
·За кулісами конкурсів
·SOS! Неякісні продукти!

ПОСТУП З КРАЮ
·Три горішки для Кучми
·Президент став філологом року
·КРАЙ

ПОСТУП У СВІТ
·СВІТООГЛЯД
·Чеченці викрали російський літак
·Нова громадянська війна на Балканах
·Педофілам - бій!
·На Шеварднадзе готується замах?

ЕКОНОМІЧНИЙ ПОСТУП
·Акції бувають різними...
·Подарунок українській Незалежності
·Хто у світі "найкрутіший"?
·ЕКОНОВИНИ

НАС 800 ТИСЯЧ
·Вони платять за вступ
·Чого треба у нас мормонам?
·І на тім рушничкові...

АРТ-ПОСТУП
·ОГОЛОШЕННЯ - ПОЗА МЕЖАМИ ЖАНРУ
·Прощання із Романом Федорівим
·А як би ти змінив світ картинами?

АВТО-ПОСТУП
·НОВИНКИ
·Весна... Час на техогляд
·Хто врятує Daimler Chrysler від долі Daewoo
·Автопригода з історією

СПОРТ-ПОСТУП
·Україна знову опустилася на дві сходинки у рейтингу ФІФА
·Іспанія та Англія - плюс чемпіони Німеччини та Туреччини
·Хаджи погрожує залишити великий футбол
·СПОРТ-БЛІЦ

ПОСТ-FACTUM
·КАЛЕНДАР
·АВВА зробить мюзикл
·Плеєр