Ніна Карпачова: Ніякого адвоката на суді над журналістом "Поступу" не було
ПРЯМА МОВА
– Пані Ніно, як почувається Дмитро? Як він виглядає?
– Він виснажений. Райвідділи утримуються за рахунок коштів із міського бюджету, але жодний бюджет не виділяє коштів на таке утримання. Там можна тримати особу до трьох діб, але жодної копійки на харчування не виділяється. Тому працівники міліції самі купують хліб, сало, цибулю. Дмитро Шурхало сказав мені, що він постійно голодний. У нього був напівсвідомий стан, він навіть не міг написати скаргу, оскільки у райвідділах немає зайвого паперу для таких речей, бо в бюджеті це не передбачено. Я дала Дмитрові і ручку, і папір, і він у моїй присутності написав на моє ім’я заяву.
– Про що йдеться у вашому поданні?
– Моє подання – це надзвичайно важливий документ. Я дуже сподіваюся, що пан Зубець перейметься проблемою, яка склалася і навколо журналіста “Поступу” Дмитра Шурхала, і навколо багатьох студентів. Зі студентського середовища до адміністративної відповідальності було притягнуто 25 осіб. Декого вже відпустили, хтось отримав три доби арешту, але інші, яким визначили від 5 до 15 діб, ще залишаються в цьому спецприймальнику. Ще у мене є прохання повідомити Дмитрового дідуся, щоби він не переживав, куди подівся його онук. До речі, ми обдзвонювали всю Україну: при затриманні не було дотримане право осіб, щоб вони повідомили своїм рідним і близьким, де вони перебувають. Крім того, суддями було порушено статтю 276 Адміністративно-процесуального кодексу України (“Про адміністративне порушення щодо розгляду адміністративних порушень за місцем їх вчинення”). Більшість студентів були затримані в Залізничному районі міста Києва, а розгляд цих справ відбувався в інших районах – Дніпровському, Харківському, Мінському, Старокиївському. Справу Дмитра Шурхала розглядали в суді Харківського райсуду міста Києва.
– А як до нього ставилися в перші години арешту?
– Близько 19 години вечора він довідався, що на станції метро “Вокзальна” затримано львівських студентів. Він поїхав туди разом з Андрієм Гусаком та Віталієм Загайним. На станції метро він став збирати інформацію, але до нього підійшов офіцер міліції в чорному однострої, показав своє посвідчення і попросив, аби журналіст показав своє. Коли Дмитро витягнув своє посвідчення, офіцер вихопив його, передав його іншому чоловікові в цивільному, що стояв поряд, а той передав ще комусь. Дмитро почав вимагати повернути посвідчення. Якраз у той момент підійшов ще один чоловік, який теж почав вимагати документ, а після того Дмитрові заламали руку і приставили до огорожі. У нього забрали портфель, портмоне і диктофон. Потім журналіста помістили в міліцейський автомобіль і віддали портфель. Вже у машині Дмитро побачив, що диктофон серед його речей відсутній. Потім їх возили на експертизу, з’ясовували, чи вони вживали алкоголь, а десь між 4 і 6 годинами ранку його вивели з камери і запропонували підписати протокол. У протоколі були написані абсолютно неправдиві свідчення про те, що його затримали на площі Вокзальній за те, що він начебто голосно лаявся нецензурними словами. Він не підписав цей протокол, відмовився викладати свої свідчення, оскільки був змучений, голодний, у напівпритомному стані.
Наступного дня його відвезли до Харківського райсуду, де він розповів судді всі викладені вище обставини і пояснив, чому не хотів документувати ці дані в райвідділі. Суддя Кузнєцова О. О. сказала Дмитрові, що це все неправильно і без будь-яких пояснень призначила журналістові 15 діб адмінарешту. Потім Дмитра знову відвезли у райвідділ, де він письмово виклав свої свідчення, а після цього його відвезли до спецрозподільника на вулиці Ремонтній, 7.
– Скажіть, будь ласка, чи під час так званого суду у Дмитра був адвокат або ж громадський захисник?
– Ні. Брутальним чином було порушено всі права, а особливо – право на правову допомогу. Абсолютно нікого не було. Крім того, майже всі ці справи розглядалися не в приміщенні судів, а в приміщенні оцих райвідділів, що є грубим порушенням статті 129 Конституції України щодо гласності судового процесу та статті 17 про судоустрій.
– Чи можна цих суддів притягати до відповідальності за такі грубі порушення ?
– Треба дочекатися реакції на моє подання, бо постанова судді не підлягає оскарженню. Лише голова Київського міського суду може розглянути ці клопотання. До речі, багато студентів написали їх на ім’я Зубця під час мого відвідування цього спецрозподільника.
P.S. Як повідомив “Поступ” Степан Хмара сьогодні учасники опозиційних акцій мають намір звільнити журналіста “Поступу” Дмитра Шурхала.
Розмовляла Ольга ЯЦЕНКО
|
|
