BRAMA
  UKRAINEWSTAND
Home - NEWS - Weather - Biz - Sports - Press - Calendar - Classifieds

  УКРАІНОВИНИ
Home - НОВИНИ - Погода - Ділове - Спорт - Прес - Календар - Оголошення
buy visitors



Поступ головна сторінка, Postup HOMEPAGE

| Головна сторінка | INDEX |

"У.Б.Н.": Нехай будуть вислухані всі голоси

Чи далі віримо в перемогу добра?

Упродовж гарячих багатоденних дискусій довкола вистави “У.Б.Н.” про неї, здається, сказано вже все – і лайливе, і всехвальне. Я вважаю за потрібне долучитися до цього обговорення лише тому, що, здається, голос упорядників збірки листування Зеновія Красівського та Айріс Акагоші (“Перегук двох над безвістю”) мав би прозвучати в цьому хорі. Намагатимуся бути максимально стислим.

Ідучи на виставу, ми з моєю дружиною Любою були психологічно готові до того, що театр має право “прочитати” тексти листів інакше, ніж це робили ми, упорядники. Однак настільки далекого відриву від сподіваного ми все ж не чекали. Зрозуміти головну духовну зав’язь цього листування, на нашу думку, могли тільки ті в залі, що прочитали книгу. Високе слово Зенка й Айріс послужило лише тлом для контрастного відображення “генеральської” інтриги, від чого воно було знецінене й загублене серед загалом примітивного тексту головної лінії сценарію. Це підтверджують і враження глядачів: гарячі дискусії практично не зачіпають змісту листування; воно – поза кадром. Що стосується гри Н. Шепетюк, то створений нею образ Сінді (прототип Айріс) був чи не найталановитішим у всій виставі...

І все ж найголовніше тут таке: коли читаєш згадану збірку листів Зеновія та Айріс (не кажучи вже про те, коли над нею працюєш як упорядник), то чар листів заворожує й підносить на дивовижну духовну висоту. Після неї міцніє віра в людину й неминучу перемогу добра.

Натомість після вистави “У.Б.Н.” душа людини квилить страшною безнадією, виходу з якої у нинішній Україні фактично нема. Спроба самоспалення героя, названого чи то Зеновієм Красівським, чи то кумулятивно У.Б.Н., суперечить як незнищенній життєдайності натури самого Зеновія, так і головній концепції українського націоналізму, яка всім своїм змістом кличе до активного чину.

Про часом кричущу невідповідність історичних прототипів і їхніх сценічних образів уже говорилося багато. Підкреслю від себе – театр має право подати на сцені збірний образ політв’язня-націоналіста, однак у такому разі не слід дуже конкретизувати історичність особи. Адже багато речей у виставі цілковито дисонували з особою й духовним складом Зеновія Красівського. І навпаки, театр може запропонувати своє тлумачення якоїсь історичної постаті, однак у цьому разі не слід радикально перекроювати біографічну канву. Натомість із біографіями театр повівся аж надто вільно. Тобто у виставі “У.Б.Н.” було порушено обидві засади водночас.

Я дуже високо оцінюю задум театру, так би мовити, покаятися за Галичину, сценічно (і цілком справедливо!) висміяти її засліплення від передвиборних маніпуляцій одіозного Генерала. Те обожнювання було надто гротескним, отож не нам тепер ображатися на гротеск театрального сарказму. Вина колишніх політв’язнів – як дисидентів-демократів, так і націоналістів – у роздуванні генеральської “бульбашки” була дуже великою. І я не бачу підстав, щоб виводити колишніх політв’язнів – навіть найбільш заслужених – з-під дії публічної критики. Проте не можна обмежитися питанням, “про що” наша вистава – не менш важливим є й те, “як” той задум реалізовано. І тут я не можу оминути прикрі для театру речі.

Сидячи в залі, я був приголомшений несподівано низьким рівнем театральних засобів. І це мені видається чи не найтрагічнішим у цій історії. Майже повсюдне перегравання ролей, слабкі тексти з надміром інформаційного “шуму”, а то й лайкою, яку просто уявити собі неможливо в устах реальних прототипів героїв; надуживання криком там, де сильніше прозвучав би сценічний лаконізм.

Одне слово, вистава запрошувала не так до співтворчості, як до рефлекторного споживання того, що вже розжоване і до краю спримітивізоване. У цій виставі не публіка причащалася до духовно високого театрального дійства, а навпаки, театр опускався до рівня, як колись казали, простонародного примітиву. Як засвідчила майже хтива реакція частини залу на, скажімо так, побутову народну лексику, театр правильно передбачив, що саме подобатиметься частині публіки. Однак краще б цього не було.

Театр увійшов в опозицію не тільки до влади (за що львів’яни шанують його віддавна), а й до доброго смаку. І за це болить серце. Я не знаю, чи всі театри мають бути елітарними – припускаю, що ні. Але те, що театр ім. Заньковецької так легко зрікається цієї перспективи, мене особисто засмучує.
Мирослав Маринович

Відповідь на відкритий лист Дмитра СТУСА

За жанром лист Дмитра Васильовича Стуса (далі - Д. В.) кваліфікується як постмодерний синтез “совєтського політдоносу”, барокової ламентації і потоку хворої свідомості. Це зрозуміло. А от за змістом... Суть така: певним львівським друзям Д.В. вистава дуже не сподобалася, вона їх навіть чимось персонально образила (?), а відтак – “мочитимемо” авторів “У.Б.Н.”, бо нам, бачте, “Рабинович наспівав по телефону!”. Але при чому тут І. Калинець, Т. Чорновіл, про існування яких ми до кимось(?) спровокованого скандалу не мали уявлення? Де, у якому маренні, ви бачили у виставі “У.Б.Н.” Зеновія Красівського і Олену Антонів?..

Майже два роки тому почав писати Д. В. п’єсу за мотивами біографії З. Красівського. Зробив із півдесятка варіантів. Творча група цих тексти не прийняла, пройшов інший сценарій із узагальненими образами. Його і поставлено на сцені театру ім. Заньковецької. На цей час відбулося дев’ять показів, усі з аншлагом! Перша сучасна українська полістилістична драма із сильним чоловіком-героєм та ще й на актуальному матеріалі! Та ще й гарно виконана заньківчанськими корифеями й молоддю! Радійте, бо ви ж патріоти!..

Сам Мейєрхольд казав, що успіх вистави – це коли після прем’єри аудиторія ділиться навпіл... Складається враження, що автор листа просто хоче скористатися успішною виставою (чужою!) задля власного піару...

Про чиє “спецзамовлення” тут ідеться? Серед авторів “У.Б.Н.” принаймні немає членів жодних партій чи угруповань, чого не скажеш про вас, шановний(і)! “Зневажаю політиків” – дозволимо собі процитувати Василя Стуса.

Заборону Д. В. виконувати у виставі пісні на вірші Василя Стуса, очевидно, слід вважати апогеєм його власного самоствердження. Тепер наш дотепер скромний герой досяг рівня свого великого батька, принаймні застосовує юридичне право розпоряджатися його літературною спадщиною на власний смак і розсуд...

Лауреат премії ім. В. Стуса
Галина Тельнюк, автор драми
Мирослав Гринишин, режисер
Київ 09. 03. 2001

“У. Б. Н.” – суперечка із неандертальцями

Ця вистава, сценарій, артисти, режисура, захист у пресі – відображення нашого падіння в бездержавності. Бездержавність перейшла у неморальність.

Поїдь у Росію, постав там виставу, у якій буде так само брудно показано Стеньку Разіна, або Петра І, або Кутузова. Вкладіть, Г. Тельнюк та М. Гринишине, їм у вуста слова “Сука!..., тьолок захотів”. З такими сценаристами там не будуть бавитися у критику, як у Львові – прийде “жиріновський народ” і просто поламає декорації. Або ще простіше – спецслужби зловлять. От і закінчиться критика.

Цікава справа: там уміють усі разом проти нас – і Жиріновський, і Путін, і Солженіцин, і Алексій ІІ, і сотні їхніх артистів, і Бузина в Києві, і тисячі їхніх міліціонерів на Київському вокзалі, і наші холуї.

Театр ім. М. Заньковецької був завжди осередком культури, більше того – її форпостом. Згадаймо виставу “Марія Заньковецька”. Ми, студенти, ходили “на Стригуна”, “на Кадирову” тому, що знали – ми разом.
Юрій ОЛЕНЮК,
НУ “Львівська Політехніка”

Ідеологічна війна або
війна за націю

“У.Б.Н.” ж є політичною сатирою на історичні персонажі і зокрема провідника ОУН у дусі галанівських пасквілів на українство... Постановникам чергового пасквілю на націоналізм треба було б боятися, що ми, українці, які вміють думати, подамо до суду за паплюження святих ідеалів. Ця вистава є передвиборною агіткою наших ворогів, які хочуть відтягнути голоси електорату від національної опозиції. Тому найкраще на афіші написати: “Сатира на національну ідею”.

Галичани-”тирольці” тішаться, як малі діти, коли чують зі сцени “влада продажна”, а в той же час оті депутати-”патріоти” їдять сало, п’ють горілку, матюкаються (звичайно, перейнявши “традицію” старшого брата) і... заграють з “генералом”, нібито продаючи свій народ. А ще в додатку п. Тельнюк витягла на світ Божий занафталінений большевицький страх: “Націоналіст – він же фашист!” – і невідомо кого лякає. Не туди стріляєте, панове! Видно, не хочете бачити справжніх винуватців лиха...

Націоналісти старшого віку вже вимирають потихенько, або їх “вимирають” (як у випадку з В. Чорноволом), або, як виняток, використовуються владою, аби світ не думав, що в нас комуно-олігархічна влада... За це вас, творців того дійства, хтось нагородив би оплесками.

А насамкінець виходить, що автори... бояться націоналістів, крайових провідників ОУН, їх ідей. Прагнуть хоча б наклепом на них компенсувати свій страх.

Люба ОРЛИК, безробітна

POSTUP - ПОСТУП



ПЕРША СТОРІНКА
·Цитата Поступу
·Спецкора "Поступу" Дмитра Шурхала кинули за грати на 15 діб

ПОГЛЯД
·Свобода журналістові!
·Львівські студенти оголосили масовий страйк
·Вічний революцьонер

ПОСТУП У ЛЬВОВІ
·Новітніх остарбайтерів депортують з Німеччини
·У Стрийському парку знову з"являться лебеді
·Кожного з нас пограбували на 50 тисяч доларів
·Студенти з різних країн вивчатимуть бізнес
·КІЛЬКА СЛІВ
·Відійшла у вічність Галина Гордасевич
·Міліція Львівської залізниці має нового начальника
·Вулиці не прибиратимуть та не митимуть

НАША СТОЛИЦЯ
·АРХІВАРІУС
·Як львів"яни Михайла Горбачова вітали
·Міни сповільненої дії

ПОСТУП З КРАЮ
·Спецкореспондента "Поступу" Дмитра Шурхала запроторили за грати на 15 діб
·Закарпатці до війська не підуть
·УНА-УНСО можуть заборонити
·Леонід Кучма пішов у від...пустку
·Тимошенко можуть випустити

ПОСТУП У СВІТ
·СВІТООГЛЯД
·Мером Парижа стане гомосексуаліст?
·Святковий протест партизанів
·Найбільша в історії беатифікація
·Сербські війська увійдуть у буферну зону

ЕКОНОМІЧНИЙ ПОСТУП
·КРАЙ
·Паризький клуб поки що невблаганний
·Продається біржа NASDAQ
·Друга спроба
·Україна "влипла" у чорний список
·СВІТ

АРТ-ПОСТУП
·АНОНС
·Холодне божевілля рок-н-рольного кохання
·Японія очима українця
·Хотіли якнайкраще, а вийшло...
·"Вдова" не так весела, як сороміцька

ЛИСТИ ДО ПОСТУПУ
·"У.Б.Н.": Нехай будуть вислухані всі голоси
·ШАНОВНА РЕДАКЦІЄ!

СПОРТ-ПОСТУП
·Важлива перемога у Донецьку
·"Карпати" "вкрали" два очки в оновленого "Металіста"
·Вейн Гретцкі повертається
·Запорізький спурт в овертаймі
·В активі українців - лише два "срібла"
·"Лаціо": прощання зі скудето
·СПОРТ-БЛІЙ

ПОСТ-FACTUM
·КАЛЕНДАР