Хто ж убив Ігоря Білозора?
Юрій Калінін, один із звинувачених у вбивстві відомого композитора, у всьому звинувачує свого поплічника Дмитра Воронова
СПРАВА БІЛОЗОРА
Зоряна ІЛЕНКО
Незабаром знову передадуть на судовий розгляд резонансну кримінальну справу щодо загибелі народного артиста України, композитора Ігоря Білозора.
Підозрюваним у цій справі інкримінується тепер умисне вбивство за обтяжливих обставин. Нагадаємо, що трагедія трапилася пізно ввечері 8 травня минулого року. Конфлікт розігрався у кав’ярні “Цісарська кава”, а свою кульмінацію отримав неподалік від приміщення обласної прокуратури.
На адресу львівських міліціонерів, якими керував тоді ще Валерій Строгий, довгий час лунали закиди у намаганні “відмити” звинувачених. А ними є син тепер уже колишнього першого заступника начальника міськуправління міліції Олександра Воронова – колишній офіцер контррозвідки Дмитро та військовослужбовець Юрій Калінін. Якщо це й так, то подібні намагання були марними: у ході слідства стало відомо, що Калінін і Воронов спровокували конфлікт з Білозором та Гнатовським, які заспівали українських пісень для своєї знайомої.
Адвокат родини Білозора Михайло Жолубак висував кілька клопотань, аби прокуратура притягнула до кримінальної відповідальності за зловживання посадовим становищем працівників міліції Л. та Б., які того вечора охороняли громадський порядок у кафе. Згідно з показами свідків, Білозір неодноразово робив зауваження правоохоронцям, аби вони втрутилися у конфлікт. Коли Білозір із Гнатовським уже покинули кав’ярню, Воронов та Калінін наздогнали їх і спричинили бійку. Це побачив наряд другої роти патрульно-постової служби.
Воронова й Калініна затримали і доставили до Галицького РВВС, а Білозора й Гнатовського – до лікарні. Однак уже за якийсь час Воронов і Калінін “відпочивали” у компанії із високопосадовими особами у кав’ярні. Там, за словами адвоката Жолубака, їх інструктували, які свідчення варто дати, аби позбутися порушення кримінальної справи.
Наряд ППС зразу ж подав у своєму рапорті на ім’я вже колишнього начальника Галицького райвідділу Федора Набока, в якому вказав, хто потерпів у бійці.
Проте службове розслідування вказало на те, що працівники Галицького райвідділу міліції кілька днів не проводили жодних слідчо-оперативних дій. А старший слідчий вправно фальсифікував матеріали справи. Проти нього порушено іншу кримінальну справу. Лише завдяки пікетуванню представників громадсько-політичних сил Галицької районної прокуратури, яке відбулося 22 травня, було надано санкцію на арешт обох нападників. Правда, Калінін встиг утекти.
В останній день слідства щодо дій Воронова після кількагодинної розмови адвоката Михайла Жолубака із прокурором області Богданом Ринажевським додатково кваліфікували нападникові, окрім статті 206 ч. 2 ККУ (злісне хуліганство), ще й ст. ст. 19 ч. 6 та 101 ч. 3 ККУ (посібництво Калініну у спричиненні умисних тяжких тілесних ушкоджень, внаслідок яких настала смерть потерпілого).
6 січня цього року Калініна все ж затримали у Симферополі. Тому слухання справи по Воронову, яку з невідомих причин вирішили провести у Рогатині Івано-Франківської області, об’єднали в одне провадження. Справу передали на дослідування. Калінін у своїх показах почав звинувачувати Воронова, що саме він завдав смертельного удару Білозору. А сам Воронов відмовився давати будь-які свідчення. Зважаючи на те, що слідство визнає, що трагедія сталася за обтяжливих обставин, справу навряд чи слухатимуть у Рогатині, оскільки вона в компетенції лише обласного суду.
|
|
