Розливи весняних емоцій "Музики на воді"
Хореографія львівського балетмейстера Сергія Наєнка зацікавила західноєвропейських продюсерів
ПРЕМ"ЄРА
Марта ГАРТЕН
Здається, безнадійні справи львівського балету таки повернули на краще. Про це свідчить не тільки серйозне намагання Творчої спілки “Прем’єра” організувати у нашому місті філію Української академії танцю чи урізноманітнити гастрольне життя виступами першокласних зірок, а й підносити рівень балетних виконавців рідної академічної сцени, збагачуючи репертуарну афішу новими постановками.
І вже зовсім однозначно вказує на “одужання” львівського балету той факт, що це мистецтво має шанс розвиватися у сучасному руслі завдяки такій непересічній особі, як хореограф Сергій Наєнко, котрий здійснює постановки, що здатні зацікавити не лише вітчизняного поціновувача.
Особливістю сьогоднішнього концерту є акцент на презентаціі не лише роботи хореографа, а й “Фестивального оркестру “Львів” під керівництвом швейцарського диригента Гунгарда Маттеса. У програмі вечора три одноактні балети: “Музика на воді, або Весілля Нептуна” на музику сюїти Г.Ф.Телємана, хореографічні сонети на музику Б.Бріттена “Проста симфонія” та хореографічний фарс на музику сюїти з балету І. Стравінського “Пульчінелля”.
Про передісторію створення цих жанрових перлин повідомив читачів “Поступу” директор CICI Володимир Сивохіп: “Центр міжнародних культурних ініціатив уже тривалий час опікується спільними проектами “Фестивального оркестру “Львів” із хореографом С.Наєнком. Перша постановка – балет “Дон Жуан” була вдалою. І маестро Маттес захотів продовжити співпрацю із артистами балету, й надалі готуючи якісь акції разом. Коли після фестивалю сучасної музики “Контрасти”, який завершився у жовтні, ми планували творчі акції на грудень (а наші передсвяткові імпрези вже стали традиційними), тоді виникла думка зробити щось на кшталт новорічного балу в Опері, – так, як це заведено, наприклад, у Відні. Але ми зрозуміли, що оточення ще до того не готове, і не так матеріально, як морально. Нам не вдалося переконати Оперу, що це може бути вигідним – віддати в оренду на новорічну ніч зал і зібрати публіку, яка захоче саме цю ніч провести в Опері. Це справа майбутнього: за 2-3 роки, може, втілимо цю ідею. А вже за рік випробуємо на успіх цей задум у ... Швейцарії.
Нинішня програма склалася так: оскільки в нас уже була підготовлена “Проста симфонія” Б. Бріттена і на той час оркестр її вже виконував, так само був і “Пульчінелля” І. Стравінського, – оркестр налаштувався шукати собі партнера до сценічного втілення. Одразу спала на гадку вдала співпраця із С. Наєнком.
І він охоче погодився, щоб саме на музику запропонованих композиторів, а також іще Г.Ф. Телємана створити хореографію. Сергієві довелося використати готові лібрето до “Весілля Нептуна” і “Пульчінеллі”. А у “Простій симфонії” він мав більшу свободу до імпровізації. Властиво в грудні програма одноактних балетів була зреалізована на сцені Львівської опери.
А коли диригент Г. Маттес показав відеозапис цієї програми у певних швейцарських колах, там виникла ідея повторити балетні виступи у Швейцарії наступного Нового року. Сьогодні на концерт приїде одна впливова особа із Цюриха, щоб подивитися, як в Україні виглядає така акція і чи можна надалі співпрацювати із цим проектом. З одного боку, це виглядає на суто комерційне замовлення. Але з іншого – є просто подарунком для Львова, для тієї публіки, яка дуже тепло й позитивно відгукувалася в грудні про цю акцію. Ми зрозуміли, що її варто повторити.
Цього разу, можливо, все організаційно є значно простіше, оскільки до нас приєдналася творча спілка “Прем’єра”. Вона цілковито взяла на себе інформаційне забезпечення, зробила гарну афішу і активно співпрацювала з дирекцією театру, щоб музикантам було комфортно на сцені Опери. Думаю, що надалі ми також підтримуватимемо творче партнерство із цими людьми, оскільки вони прагнуть якихось абсолютно нових форм організації мистецьких акцій”.
Здається, всі решта припросини зайві. Бо львів’ян інтригує вже саме зацікавлення швейцарської сторони в особі Ганса Еріха Фішера гостити наш балет у своїй країні. Нині нам ще не треба їхати до Цюриха, аби побачити “Музику на воді” у постановці С. Наєнка. Можна просто завітати сьогодні ввечері до Опери.
|
|
