"Поступ" придумав план порятунку Президента
Звільнення Віктора Ющенка може спровокувати урядову кризу, яка захистить Президента Леоніда Кучму від загрози відставки
ТЕХНОЛОГІЇ
Дмитро ЯЦЕНКО
Україна перебуває напередодні потрясінь, які можуть відбутися вже за місяць. Ключовою подією стане запланований на 10 квітня звіт прем’єра Віктора Ющенка у Верховній Раді, і це спробують використати на свою користь або олігархи, або Президент. “Поступ” вважає, що під час урядової кризи Леонід Кучма має чудові шанси вийти переможцем.
Нагадаємо, що “Поступ” першим спрогнозував можливий розвиток ситуації (див. статтю Костя Бондаренка “Вони обирають нову владу”, надруковану минулої суботи), за яким олігархи могли б домовитися відправити у відставку прем’єра, а потім, за допомогою голосів опозиції, – Президента та, нарешті, отримати всю повноту влади в державі. Однак проти цієї т. зв. “змови олігархів” Леонід Кучма може застосувати свій план – тож цілком можливо, що після його реалізації олігархи залишаться ні з чим.
Імовірний перебіг подій може розвиватися таким чином. Якщо після звіту Віктора Ющенка парламент висловить йому недовіру і відправить у відставку, то Леонід Кучма мав би зробити все можливе для того, аби не був призначений новий голова уряду. Президент матиме принаймні три варіанти для вибору – призначити виконуючого обов’язки прем’єра, самому очолити уряд або залишити виконуючим обов’язки того ж Віктора Ющенка. Привабливість цієї схеми полягає в тому, що тоді Верховна Рада не матиме права відправити Леоніда Кучму у відставку, оскільки нікому буде виконувати обов’язки Президента (за Конституцією, на це має право лише повноцінний прем’єр, але не особа, що виконує його обов’язки).
Такий план порятунку Президента фактично створює нову парламентсько-урядову кризу, яка навряд чи матиме якусь користь для держави, проте дасть Президентові дорогоцінний час для посилення своїх позицій. До речі, “Поступ” не виключає, що глава держави та його Адміністрація вже розпочали втілення цього плану, принаймні про це свідчать кілька останніх подій. Усі вони зводяться до єдиного: Леонід Кучма зараз робить головну ставку на бюрократію, яка повинна врятувати його від олігархії. По-перше, у процесі розвитку “касетного скандалу” Президент зумів вдало (і до того ж значною мірою) перевести невдоволення опозиції на силовиків – Деркача, Потебенька, Кравченка. Замість них на політичній арені раптово з’являється голова ДПА та новоявлений партійний лідер Микола Азаров (у суботу він очолив Партію регіонів України) – чи варто говорити, яке життя він може влаштувати своїм політичним опонентам? Правильна відповідь – Микола Азаров не просто політик, політик-податківець.
По-друге, Леонід Кучма чітко та послідовно мобілізує свою бюрократію: цього тижня він наказав усім держслужбовцям визначитися зі своїми політичними поглядами – або повний розрив з антидержавними опозиційними рухами, або звільнення з посади. У тому, що цей ультиматум подіє, можна не сумніватися.
По-третє, з початком активного нагнітання чуток про відставку прем’єра Президент став усіляко захищати Віктора Ющенка від атак опонентів, зокрема Віктора Медведчука. Це робиться для того, щоби всю відповідальність за відставку прем’єра покласти на Верховну Раду. Хоча, як заявив днями Олександр Мороз, Кучма намагатиметься не допустити звільнення Ющенка і, більше того, збирається переконати в цьому Медведчука. Крім того, Леонід Кучма зробив Ющенкові ще одну послугу: замість викритого у зв’язках з олігархічними кланами міністра палива та енергетики Сергія Єрмілова (прем’єр якраз вимагав його звільнення) Президент призначив заступника київського мера Станіслава Сташевського.
До речі, відставка прем’єра може й не бути головною передумовою для втілення плану порятунку Президента. Віктор Ющенко став ключовою фігурою не стільки завдяки ситуації, скільки тому, що з господарника-управлінця він поступово перетворюється на політика. Ющенко активно вступив у дискусію з Медведчуком, засудив знесення наметів опозиції на Хрещатику, а його дії дедалі більше нагадують сплановану політичну кампанію. Навіть зовнішній вигляд прем’єра змінився: подивіться на ці низько опущені (майже на кінчику носа) окуляри, які додали до сприйняття образу Ющенка мудрості та впевненості. Політичне зростання Ющенка співпало з численними критичними публікаціями в західній пресі на адресу Леоніда Кучми, тому поступки на користь прем’єра – це й намагання Президента втихомирити голос Заходу.
Тому для Леоніда Кучми набагато вигідніше зберегти Віктора Ющенка, бо тоді (хтозна?) глава держави може отримати безцінний шанс зам’яти “касетний скандал”. Навіть у разі відставки Ющенка Президент може знову запропонувати Верховній Раді його кандидатуру на посаду прем’єра. І тут виникає цікавий момент: якщо парламент не затверджує Віктора Ющенка прем’єром, Леонід Кучма пропонує наступну непрохідну кандидатуру, а потім – знову Ющенка, і так до нескінченності. Після цього Президент може подарувати кілька урядових портфелів поміркованій опозиції з обох Рухів або ПРП, далі – нарешті випустити Юлію Тимошенко з СІЗО, а вже після того плани олігархів щодо відставки Леоніда Кучми розвалюються, немов картковий будиночок...
|
|
