ПОЛІТЧУТКИ
Чутка №1. Як стало відомо з джерел, які заслуговують на довіру, у Львові невдовзі з’явиться новий голова обласної Державної податкової адміністрації.
Попередній голова, Сергій Володимирович Медведчук, невдовзі нібито буде призначений головою Державного митного комітету України. У цій ситуації найбільш шкода нинішнього шефа українських митників, Юрія Соловкова. Соловков характеризується як професіонал, чудовий організатор і людина з високим авторитетом. У грудні минулого року Соловкова “підставили” у Бориспільському аеропорту, коли його підлеглі провели обшук у народних депутатів Головатого і Шишкіна. Тоді, у грудні 2000 року, опозиція навіть вимагала відставки Соловкова. Згодом, щоправда, отямилися – і Соловкова більше не чіпали.
Призначення Сергія Медведчука – брата віце-спікера – на пост голови Державного митного комітету фактично призведе до посилення медведчуківсько-суркісівського середовища. Але про взяття влади в Україні соціал-демократами говорити не можна: Кучма і надалі продовжує балансувати між олігархами, тож услід за реверансами у бік Медведчука тепер треба чекати реверансу в бік Віктора Пінчука. Саме тому це призначення не буде останнім: найближчим часом слід очікувати на появу нових прізвищ.
Чутка №2. Оточення Леоніда Кучми найближчим часом суттєво зміниться. Основні ролі в його команді відіграватимуть нинішній головний податківець України Микола Азаров і міський голова Києва Олександр Омельченко.
Азаров, який минулої суботи очолив Партію регіонів України, стане лідером процесу просування донецького клану на керівні посади в київських кабінетах.
Нагадаємо, що Партія праці, до якої донедавна належав Азаров, уже перебувала в Україні у ролі “партії влади” (у 1993 – 1994 роках, у часи діяльності уряду Зв’ягільського-Ландика). Це був період спроби відродження соціалістичних принципів у державній економіці. Нині Азарову прогнозують пост прем’єр-міністра (або виконуючого обов’язки прем’єр-міністра). А західні аналітики вже заявляють, що призначення доктора Азарова прем’єром буде найбільшою загрозою для демократії в Україні.
Омельченко, який донедавна перебував у натягнутих стосунках із Леонідом Кучмою, тепер провів дві акції, які повернули йому довіру патрона. 25 лютого він організував урочисте відзначення “Масляниці” на Хрещатику, що мало би перешкодити проведенню акцій опозиції, а 1 березня здійснив розгром наметового містечка в центрі столиці. Щоправда, ці акції можна потрактувати і як своєрідний пас у бік опозиції, але Кучма був дуже задоволений з того, що “влада нарешті показала, що вона є владою”.
Призначення міністром палива і енергетики Станіслава Телісфоровича Сташевського, довголітнього першого заступника Омельченка, а також людини, яка реально втілювала всі енергетичні схеми омельченківського середовища на київському рівні, може розглядатися як перший крок у зближенні столичного мера і Президента України.
У всій цій ситуації цікавою виглядає позиція Ющенка, який опинився в стані облоги: по-перше, він перебуває між Медведчуком та Пінчуком, по-друге, відтепер ще й перебуватиме між Омельченком та Азаровим. Що це як не єдиний пропрезидентський фронт із метою повної блокади прем’єр-міністра? І як сприймати заяви Кучми, в яких висловлюється похвала на адресу Ющенка? Як заяви Кота, що тримає у кігтях Мишу, яку збирається з’їсти?
Чутка №3. У вівторок, 6 березня, заступник Генерального прокурора Микола Обіход заявив журналістам, що має інформацію про те, що в Україні готується його фізичне знищення. Микола Обіход зазначив, що отримав з-за кордону інформацію, згідно з якою в Українi готуються заходи, якi матимуть негативнi наслiдки для його особистої безпеки. Варто підкреслити, що ця новина дуже подібна до минулотижневої заяву партії “Батьківщина”, яка посилалася на анонімне повідомлення про підготовку інсценізованого під самогубство замаху на життя заарештованої Юлії Тимошенко.
|
|
