Скромна велич шахових королів
Екс-чемпіон світу з шахів Гаррі Каспаров розігрує інші партії - бізнесові
ШАХ І МАТ
Тарас СМАКУЛА
Новим власником Солікамського магнієвого заводу (СМЗ) став фонд Russia Growth Fund (RGF). Він примітний тим, що серед його власників є декілька гросмейстерів з шахів, у тому числі й екс-чемпіон світу Гаррі Каспаров і Максим Длугі, який, за рейтингами Всесвітньої асоціації по бліц-шахах, був “номером першим” з 1988 по 1993 рік.
З початку промислового виробництва магнію його споживала тільки одна галузь – оборонна, і передусім американська. Перевага магнію в тому, що в сплавах він більш стійкий до навантажень і агресивних середовищ, аніж його основний конкурент – алюміній. І найголовніше – в півтора рази легший.
Але ширше промислове застосування магнію стримувалося його відносною рідкісністю в рудах і технологічною складністю виготовлення сплавів і лиття готових виробів. Інженерний прорив настав у 90-х роках і пов’язаний він з автомобільною галуззю. Так, в окремих марках автомобілів його використання вдалося довести до 122 кілограмів – наприклад, у Ford P2000 використовується 103 кілограми магнію, в той час, як до цього у виробах використовувалося в середньому лише 2 кілограми.
Однак є кілька проблем, які ставлять під сумнів подальший розвиток магнієвої галузі. За твердженням експертів, введення в дію нових виробничих потужностей може призвести до появи надлишку магнію у світі.
Так, добудовується великий завод у Канаді потужністю 63 тисячі тонн магнію в рік (нинішній обсяг виробництва магнію у світі – приблизно 380 тисяч тонн), вводяться нові потужності в Австралії. Нарешті, збільшується виробництво магнію в Китаї, який також нарощує продаж, причому за цінами, нижчими навіть від алюмінію.
По-друге, інженерний прорив закінчився, тому споживання магнію в світі буде рости спокійнішими темпами.
На сайті пермської газети “Новий компаньйон” з посиланням на американську газету Barrons подане грунтовне пояснення інтересів “Російського фонду зростання” (саме так звучить російський переклад Russia Growth Fund).
“Ви можете багато говорити про тупість радянського соціалізму, але як виростити чемпіонів світу по шахах, він знав краще за всіх, – пише Barrons. – Принаймні, уміння успішно працювати на ринку можна порівняти з міцними нервами, які треба мати, щоби стати шаховим чемпіоном.
Газета вважає стратегію роботи Фонду дещо прямолінійної, але дуже життєздатною. Так, працівники Фонду – а їх близько 65 чоловік, які працюють у Москві, Санкт-Петербурзі й на Уралі – знаходять компанії зі середньою капіталізацією (біля 50-300 мільйонів USD), які торгуються на позабіржовому ринку. Після отримання значної частки у власності Фонд починає опікуватися компанією, надаючи фінансову й маркетингову допомогу, а потім продає її західним компаніям.
Іншою особливістю стратегії Фонду є те, що він намагається залишатися осторонь від “блакитних фішок”. Як заявив Каспаров, “ми уникаємо великих галузей, таких, як нафтова й газова, оскільки вони надмірно політизовані. Ідея полягає в інвестуванні в регіони, які політично стабільні й знаходяться далеко від Москви”.
Стратегія Russia Growth Fund принесла непогані дивіденди. Його активи з 1 березня 1997 року по 1 червня 1998 року виросли на 137% при тому, що російський фондовий індекс РТС за цей же період упав на 1%.
Однак і стратегія фонду була безсила перед серпневою кризою, що вибухнула в Росії 1998 року. Динаміка вартості чистих активів RGF стала показувати негативну величину – мінус 42%. Акціонери RGF кинулися продавати свої частки, але фонд припинив викуп. Через деякий час ситуацію вдалося поліпшити: частину активів змогли продати, а частину – реструктуризувати.
У результаті RGF розплатився з вісьмома своїми акціонерами. Інші ж, у тому числі і Гаррі Каспаров, вирішили залишитися.
Як виявилося, не даремно. Фонд піднявся і зараз капіталізація RGF перевищила ринкову вартість акцій, що входять у його інвестиційний портфель.
Стратегія, обрана Каспаровим та компанією на Солікамському магнієвому заводі, теж доволі прямолінійна і життєздатна. Складним і незрозумілим схемам ведення бізнесу Фонд протиставив просту переорієнтацію збутової політики підприємства з традиційної схеми на продаж магнію через власну електронну біржову систему.
У випадку її реалізації Russia Growth Fund отримує під свій контроль експортні, а значить, і валютні потоки підприємства. Отак просто – шах і мат, причому, за два ходи...
|
|
