Концепція розвитку Львова переростає у програму
Під час обговорення концепції розвитку міста пролунала думка, що Львів перетворюється на резервацію
КОНФЕРЕНЦІЯ
Вікторія ПРИХІД, Іван ГОР
Уже вдруге Інститут розвитку міста проводив у своїх стінах конференцію, на якій обговорювалася концепція розвитку нашого міста. Цей проект, підготований фахівцями Інституту на чолі з Андрієм Садовим, уже довгий час викликає помітне зацікавлення громадськості міста. Нагадаємо, що концепція є альтернативною до існуючих досі державних програм, які у той чи інший спосіб не змогли об’єктивно розглянути існуючі проблеми Львова. В результаті, вважають автори концепції, місто потроху починає втрачати своє обличчя, знижується комфорт і безпека мешканців.
На їхню думку, подальший ефективний розвиток нашого міста можливий лише за умови чіткого розуміння природних процесів, обумовлених місцевими традиціями, що свідчать радше про певну окремішність міста. Підтвердженням цих слів є результати досліджень доктора медичних наук Олександра Фільца, викладених у “діагнозі” спільноти Львова, що, зрештою, викликало згодом багато контроверсійних думок. Він каже, “що львівська спільнота стає резервацією, що консервує мову та національну ідею задля їх продажу”.
З цим погоджується і народний депутат України Михайло Косів, який згадав про свої недавні поїздки по східних областях: “Будучи у Римі поряд з представниками інших народів, інших рас, я відчував спільноту з ними, а тут зовсім інше. Відчувається, що ми “діти різних народів”. Це зовсім інший душевний стан. А щодо резервації, то попри те, що я вже десять років живу не у Львові, я сильно відчуваю на собі вплив цієї львівської резервації”.
Проте директор Інституту археографії НАН України Ярослав Дашкевич піддав сумніву ідею резервації львів’ян, що більше, він скептично поставився до існування львівської спільноти взагалі. Приводом до певних дискусій став виступ Романа Миха, який убачає структуру міста в перетині урбаністики та економіки. Він радив звернути увагу на приклад Бостона, міста, яке стало занепадати внаслідок послаблення старих промислових функцій. Однак протягом останніх десятиліть Бостон став провідним центром інноваційних технологій.
“Значення культурної політики для розвитку міста” – такою була тема доповіді заступника директора львівського Палацу мистецтв Зеновія Мазурика. На його думку, місто – це місце інтеграції через діалог культур. Культура є тим, що єднає мешканців духовно, формує його ідентичність, впливає на освіченість і є передумовою метрополійності. Однак поняття культури у нас спрощене, заідеологізоване, заплутане і нечітке. Для нової парадигми культурної політики міста потрібна воля, професіоналізм та почуття спільної відповідальності, скеровані в єдине русло у просторі міста. А криза в культурі, вважає З. Мазурик, зараз не є кризою фінансування, а кризою управління.
Професор НУ “Львівська Політехніка” Олег Кузьмін у своїй доповіді про економічний розвиток Львова звернув, зокрема, увагу на необхідність оцінки інвестиційної привабливості міста та реклами на ринку капіталовкладень.
Жваву дискусію викликала теза Володимира Костирка щодо стратегічної мети розвитку Львова як столиці незалежної держави Галичини, можливо, у союзі з Буковиною чи Волинню. Дехто вважав, що федералізація України є помилкою при відсутності державної влади та громадянського суспільства.
Однак пріоритетною було визнано необхідність подальшої праці над програмою розвитку міста, яка тепер буде відбуватися в тематичних групах фахівців. До цієї роботи Інститут розвитку міста має також намір залучити студентів, для чого організовується конкурс студентських наукових робіт.
|
|
