Нове серце
Уперше в Україні вітчизняні медики провели операцію з трансплантації серця, яка за кордоном коштує близько 100 000 USD . Мешканець Рівного Микола Іщук отримав нове серце безкоштовно
МЕДИЦИНА
Ольга ЯЦЕНКО
Уперше в Україні минулої п’ятниці в Інституті хірургії й трансплантології Академії медичних наук України була проведена унікальна операція з пересадки серця. Орган узяли зі згоди родичів в 35-річного донора, який загинув, і пересадили 36-річному Миколі Іщукові з Рівненської області. Стан хворого задовільний.
Виконував операцію завідувач відділом кардіохірургії й трансплантації серця Борис Тодуров. За його словами, операційна бригада складалася з п’яти хірургів, двох анестезіологів, лікаря-перфузіолога, групи лаборантів та операційних сестер. Хоча операція, яка тривала майже чотири години (ще годину часу витратили на те, аби забрати серце в донора), пройшла успішно, тепер у хворого попереду ще важкий період адаптації. Стан здоров’я Миколи Іщука тепер доведеться контролювати за допомогою спеціальних препаратів, які допомагають пересадженому органові “прижитися” в чужому організмі. Прооперований перебуває зараз в реанімації, а його нове серце намагається подолати імунний бар’єр.
“Поступ” попросив прокоментувати цей прецедент в українській медичній практиці серцево-судинного хірурга Львівської обласної клінічної лікарні, президента доброчинного фонду “Коронари” Олександра Лемішка, й пояснити, чому трансплантація серця в Україні розвивається настільки повільно. “Пересадка серця є нині вершиною кардіохірургії й трансплантології, і тут головне полягає не в технічному моменті, бо пересадити серце від донора до реципієнта не є проблемою, – вважає Олександр Лемішко. – У Львові вже є бригада кардіохурургів, яка проходила стажування з кардіохірургії в одному з провідних центрів трансплантології в місті Забже (Польща). Наші спеціалісти асистували під час проведення цих операцій. Технічно ця операція нескладна, основна проблема полягає в її організації. Для того, щоби забезпечити якісний відбір органу і його збереження до моменту пересадки, а потім вихід пацієнта після операції, потрібно докласти значних зусиль, і це вимагає добре продуманих організаційних моментів”.
Йдеться, зокрема, про кваліфіковану бригаду, яка зможе забрати необхідний орган, – тобто вона мусить цілодобово чергувати. За словами Олександра Лемішка, обов’язково має бути авіатранспорт (гелікоптер або літак), оскільки ці операції не є плановими, а ургентними (нагальними), а тому вони повинні відбуватися протягом чотирьох годин після констатації смерті донора. Також суттєвою є й вартість післяопераційного догляду. Це, як стверджує пан Лемішко, надзвичайно дорога річ. Перший рік лікування таких пацієнтів – запобігання реакції відторгнення прищепленого серця – за оцінками фахівців-кардіологів, коштує тисячі доларів.
Багатьох цікавить, скільки ж коштувала операція, проведена київськими фахівцями. Борис Тодуров говорить, що Інститут хірургії і трансплантології АМН України виконав її безплатно, але для особливо допитливих назвав орієнтовну ціну виконання такої ж операції за кордоном – близько 100 тисяч американських доларів.
Але навіть враховуючи цілу низку проблем, які існують у галузі кардіохірургії й трансплантології, львівські фахівці теж можуть робити пересадку серця. “Технічно львівська бригада готова проводити таку операцію. Інша справа, що організаційно це надзвичайно важко, а тому без державної програми неможливо”, – вважає Олександр Лемішко.
Коментарі – стор. 2
|
|
