Комп"ютери заговорять...
БАЛАЧКИ
Тарас АНТИПОВИЧ
В Ізраїлі триває розробка програми, котра у майбутньому дозволить користувачам у прямому сенсі слова спілкуватися із комп’ютером. Якщо програму буде успішно завершено, із комп’ютером направду можна буде побалакати.
Компанія Ai стверджує, що програма “Хел” уже зараз спроможна провадити доволі осмислену бесіду і її словниковий запас відповідає рівню 15-місячної дитини. Як аргумент, науковці наводять той факт, що коли записи бесід із комп’ютерним “малюком” прокрутили незалежним експертам, ті були упевнені, що прослухали справжні розмови батьків із маленькими дітьми.
Наразі компанія перейшла до наступного етапу роботи, в ході якого програма досягне такого ж рівня спілкування, як дитина у п’ятирічному віці. А остаточним результатом усіх розробок стане програма, що дозволить користувачам комп’ютерів назавжди забути про клавіатуру і перейти до усного спілкування зі своїми машинами.
Дослідники з усього світу, котрі займаються проблемою штучного інтелекту, вже давно б’ються над створенням програми, котра могла б на рівних спілкуватися з людиною. Але за 50 років досліджень у цій галузі результати були більше, ніж скромні. І ось, як повідомив журнал New Scientist, процес нарешті пішов.
До цього часу більшість програм “спілкування з комп’ютером природною мовою”, як правило, будувалася на методиці “питання-відповідь”. Програми шукали в “почутому” ключові слова, а потім за допомогою статистичних методів шукали адекватні відповіді в базі даних або конструювали їх на основі формальної граматики. Але такі програми не могли впоратися з короткими реченнями – для адекватної реакції їм просто бракувало контексту.
Абсолютно відрізняється від цих зразків комп’ютер “Хел”. У нього є спеціальний наставник з плоті і крові, котрий і навчає його секретів людської мови. Так само, як батьки, котрі говорять з дитиною, читають їй казки та вірші, наставник уводить у пам’ять “Хела” якісь історії, відповідає на його запитання. Алгоритми самонавчання, закладені в програму, дозволяють машині поступово засвоювати відповіді або “мовленнєві реакції” на слова вчителя. На сьогодні програма поводить себе, як дитина, котра говорить уже протягом кількох місяців. На запитання, скажімо, “у що ти хочеш побавитися?”, машина впевнено відповідає “м’ячик, мамо, м’ячик”.
Джейсон Хатченс, науковий керівник компанії Ai, підкреслює, що “Хел” у жодному разі не вміє думати. Ця програма – лише модель мовленнєвої здатності людини, яка непогано функціонує. З іншого боку, “обдуривши” експертів, котрі не змогли відрізнити розмови з комп’ютером від бесід із маленькими дітьми, ізраїльська програма пройшла так званий тест Т’юринга на розумність машин. Його головний критерій – це здатність спілкуватися із людьми так, аби вони не помітили, що мають справу не з людиною.
До речі, на ранній стадії робіт, що стосувалися налаштування моделі людської мови, розробники пропонували всім бажаючим побалакати з нею через мережу Інтернет. Один психіатр, що якось брав участь у такому “чаті” з комп’ютером, зауважив, що своїми реакціями той нагадував деяких його пацієнтів.
Зрештою, не обійшлося і без казусів. За словами Хатченса, деякі співрозмовники комп’ютера із задоволенням використовували нецензурну лексику – просто, аби подивитися, як реагуватиме комп’ютер. З огляду на те, що в Ізраїлі, за твердженням класика, “на чверть наш народ”, неважко здогадатися, про яку саме лексику йшлося.
|
|
