Миша із мозком людини?
БІОТЕХНОЛОГІЇ
Євген ГУЛЕВИЧ
Американським науковцям із Каліфорнійської біотехнологічної компанії StemCells Inc. вдалося прищепити до мозків молодих мишей людські материнські мозкові клітини, з яких в людського ембріона формуються всі інші клітини, скажімо, нейронні чи тканеві. Ці клітини брали участь у творенні певної частини мишачого мозку, перетворюючись відтак на спеціальні нейрони.
Дослідники в лабораторії спочатку ізолювали людські материнські клітини, а згодом увели їх до мозку миші. Щойно миша виросла, як усередині неї без великих “пригод” розвинулися і ці клітини. Вчені твердять, що це напрочуд схоже на розвиток людських клітин, принаймні клітини в мишачому мозку розвивалися точно за інструкціями, котрими експериментатори запрограмували тваринок.
Як каже Енн Цукамото, віце-президент StemCells Inc., яка керує науковою діяльністю компанії, відкриття не означає, що науковці можуть оновити людський мозок новими клітинами. Наразі вчені намагаються зрозуміти, як функціонують ці материнські (або стержневі) клітини і як конкретно це може придатися до лікування хвороб.
Професор Ірвінґ Вайссман зі Стендфордського університету заявив, що наступним кроком у дворічних дослідженнях може стати створення мишей, мізки яких геть цілком складалися б із людських материнських клітин. А, відповідно, це спричинилося б до швидшого винайдення і продукування ліків супроти досі ще невиліковних неврологічних недуг – таких, як хвороби Альцгеймера чи Паркінсона. Однак професор також заявив, що спочатку для таких експериментів мусить бути дана відповідна етична рецензія. Вайссман уже запросив групу рецензентів з етичних питань, аби вони визначили, чи існують етичні проблеми для подальшого проведення досліджень. Професор запевняє, що метою учених не є створення миші з людським мозком: “Нехай етики визначають межі наших експериментів”.
Учені також не заперечують, що в недалекому майбутньому з тими самими лікувальними цілями клітини з мозку миші, отримані в результаті таких експериментів, можна буде трансплантувати людині. “Звісно, – каже Цукамото, – усе це на стадії розвитку. Нині ми лише розглядаємо можливість застосування таких клітин у передклінічних дослідженнях”.
| 
