Львівські освітяни знову експериментуватимуть
ШКОЛА
Маріанна РОМАНЕНКО
Лише за перше півріччя цього навчального року через зубожіння із шкіл міста звільнилося 392 вчителі. Таку цифру назвав учора на засіданні виконкому міської ради начальник міського управління освіти Павло Хобзей, коли було заслухано про хід виконання завдань, визначених в “Основних засадах освітньої політики м. Львова”.
Нагадаємо, що цю програму минулого року було прийнято міською радою. Проте матеріально те, що освіта є пріоритетною у нашому регіоні, вчителі не відчули. Про що свідчили масові підготовки до освітянських страйків. За словами Павла Хобзея, приймаючи цю програму, усі сподівалися на відповідне фінансування. Через брак коштів не вдалося багато чого зробити. Наразі дефіцит цьогорічного бюджету для освітян становить 6 млн. гривень. І через підняття зарплати з
1 березня, а не з 1 квітня, як планувалося раніше, освіті міста потрібно ще 3 млн. додаткових коштів. Якщо містові не вдасться їх знайти, то доведеться з вересня зменшити кількість годинного навантаження вчителям. Простіше – скоротити ставки.
Як зазначив присутній на засіданні міськвиконкому начальник управління освіти області Созонт Коваль, про існування “Основних засад освітньої політики
м. Львова” відомо цілій Україні. І соромно було б зізнаватися, що вона не проводиться через брак фінансування.
Таким чином, виконком вирішив звернутися з пропозицією до Кабінету Міністрів щодо створення Львівського експериментального освітнього округу. Створення такого округу дасть можливість експериментувати з навчанням, не порушуючи чинного законодавства, а випереджаючи ці закони.
Голова депутатської комісії з освіти Костянтин Лазурко вважає, що кожна школа чи садочок мусять мати свою бухгалтерію та працювати у спокійному фінансовому середовищі. Тобто не створювати купи паперів, коли потрібно заплатити за ремонт, наприклад, холодильника.
Почесний консул Канади та член освітянської ради в одній особі Оксана Винницька вважає великою вадою управління неспроможність створити опікунсько-надзірні ради у школах. Їхня наявність наблизила би школи до громади. Друга так само важлива вада – брак коштів. Але про це вже говорилося.
| 
