Європейська Комісія теж уміє страйкувати
Європейські бюрократи створили собі комунізм в окремо взятій організації
ГОДУВАЛЬНИЦЯ
Альфред НИТКА
Співробітники апарату Європейської Комісії – центрального органу Європейського Союзу – учора провели акцію протесту проти реформ, які мають змінити форму оплати їх праці.
Близько 100 чиновників організували пікет у будинку Комісії в Брюсселі, а представники їхньої профспілки протягом кількох годин намагалися переконати голову ЄК Романо Проді відмовитися від реформаторських ідей, метою яких є пов’язати рівень зарплатні та пільг із якістю й результатами роботи кожного працівника.
План, який викликав таку бурхливу реакцію євробюрократів, розробив заступник голови Європейської Комісії Ніл Кіннок, який свого часу був лідером британської лейбористської партії. Коли Кіннок – захисник інтересів британського пролетаріату, колишній функціонер відомої своїми бойовими традиціями профспілки транспортних робітників – зайняв посаду в Брюсселі і побачив, як працюють євробюрократи і яку зарплату вони отримують, він був шокований. Дуже швидко Кіннок дав зрозуміти “ударникам праці з переведення паперу”, що далі цього терпіти не можна. У відповідь вони звинуватили нового начальника у “тетчеризмі”. Для лейбориста і профспілкового діяча, кар’єра якого формувалася в роки правління “залізної леді”, це була найжахливіша у світі лайка.
Зараз зарплата співробітників Європейської Комісії може зрости на 50% за роботу протягом 14 років у апараті – взагалі без якогось підвищення по службі. Чиновники вищого рангу отримують 170 тисяч євро (160 тисяч доларів) на рік – і то без урахування всіляких знижок, пільг і т. п. Наприклад, допомога на кожну дитину молодше 18 років становить 214 євро на місяць, плюс допомога на народження кожної дитини – 192 євро на місяць. Секретарки, які працюють в апараті комісії, заробляють від 28 320 до 47 200 євро в рік, а крім того, ще й отримують доплату у розмірі 1 920 євро на рік за те, що вони... друкують документи.
Зарплати європейських представників різного рівня стали предметом конфлікту вже не вперше. Ще у 1998 році група депутатів Європарламенту запропонувала відмовитися від системи фіксованих доплат на поїздки. Журналісти підрахували, що пересування європейських народних обранців континентом обходяться бюджету ЄС майже в 30 мільйонів доларів. Навесні 1998 року понад 17 тисяч євробюрократів уже організовували страйк, щоб захистити своє право на безбідне існування, податкові пільги, довічну зайнятість і просування по службі за вислугою років. Тоді бюрократи перемогли – і реформи не пройшли. У черговий раз європарламент повернувся до цього питання влітку минулого року, запропонувавши відмовитися від доплат. Натомість обуреним депутатам запропонували підвищити платню. І ось – нова сутичка між конторським пролетаріатом і реформістами.
План Ніла Кіннока передбачає, що зарплата євробюрократів повинна зростати повільніше, якщо вони не будуть просуватися по службі. Зекономлені засоби Кіннок хотів би скерувати на заохочення чиновників, які особливо відзначилися на роботі, – ідея, що суперечить усій діловій етиці Європейської Комісії.
Кіннок також має намір скоротити пільги, не пов’язані з зарплатою, наприклад, дотації працівникам Єврокомісії та членам їх сімей для поїздок на батьківщину й назад у Брюссель двічі на рік. До речі, ці гроші вони отримують навіть тоді, коли насправді ніхто нікуди не їде.
|
|
