Відчуйте себе частиною Львова
Щоб вирішити проблеми нашого міста, кожен із його мешканців повинен відчути себе Господарем
РЕЗОНАНС
Богдан МАКСИМОВИЧ
Львів завжди вірний. Вірний собі, своєму покликанню і яскравим свідченням цьому є розроблена групою львівських інтелектуалів “Концепція розвитку Львова”. Одним з вагомих здобутків “Концепції...” є власна її суть – теоретична спроба розробити прикладні алгоритми дешифрування “природного покликання Львова” і механізмів реалізації цього покликання. Простіше кажучи, розроблено своєрідний протокол намірів щодо розвитку Львова, з одного боку, який підписали автори “Концепції...” – Андрій Садовий, Орест Друль, Юрій Зима і Олександр Фільц, а з другого... запрошені до підпису ТІ, кому справді БОЛИТЬ Львів і хто може щось конкретне для Львова зробити. Мається на увазі духовна, організаційна, теоретична робота на славу нашого міста і нас, його потенційних будівничих.
Але перш, ніж розвивати Львів, спочатку треба врятувати те, що дуже інтенсивно знищується.
Господь дав нам щастя жити в місті, центральна частина якого є унікальним архітектурним шедевром. Але цей шедевр перебуває у такому катастрофічному стані, що вимагає надзвичайно інтенсивних заходів щодо свого порятунку. Інакше незабаром ми вже не зможемо говорити про якусь унікальність Львова, хіба-що за допомогою фотографій і літературних спогадів.
На моє тверде переконання, Львів повинен оголосити себе Відкритим містом.
Архітектурне диво Львова творило багато поколінь наших предків – як корінних мешканців, так і вихідців з навколишніх європейських країн.
У процесі багатовікового формування обличчя Львова його творці – українці, поляки, євреї, німці, італійці, вірмени тощо самі сформувались, правильніше, сплавилися у ще один унікальний галицький феномен – Львів’янина.
Тож нам, львів’янам, і потрібно просити нащадків тих, хто будував наше місто, допомогти нам врятувати його.
Самі ми не дамо собі ради. Занадто складні, часто технічні, проблеми і занадто великі кошти потрібні для цього. Середньовічне місто побудовано на болоті, а це проблеми гідротехнічні. Крім того, маємо складну мережу підземних інженерних комунікацій, які потрібно вже не реконструювати, підкреслюю, а реставрувати. Польща, Австрія, Німеччина, Словаччина, Чехія мають власний досвід реставрування своїх середньовічних міст. Вони мають для цього відповідну техніку і технологію. Мають вони і грошей побільше.
Тож необхідно якомога швидше створити міжнародний європейський консорціум з метою реставрації середньовічного Львова і приступити до рятувальних робіт.
Бо, якщо ми не наведемо порядку з “підземним” Львовом, прекрасне обличчя Львова буде інтенсивно вкриватися все жахливішими зморшками (руйнуватимуться все нові і нові будинки – архітектурні перлини середньовічного Львова) аж до остаточної втрати свого обличчя.
Подолавши “підземну” проблему Львова, можна вести розмову і про те, що на поверхні.
Однією з найважливіших проблем середньовічних міст є транспортна проблема. У Львові вже тривалий час ідуть розмови про будівництво то метро, то швидкісного трамваю, щоб з’єднати далекі околиці “спальних” районів із центром міста. А може, краще глянути догори. Львів – горбисте місто і мережа естакад у поєднанні з кількома тунелями (це вже за межами середньовічного міста) вирішить транспортну проблему.
Багато віків Львів будували і мають відбудовувати професіонали з високим рівнем відповідальності за свою діяльність. За шість десятиліть ця традиція відповідальної праці майже втрачена.
Як же нам серед нас віднайти людей, кому можна довірити і рятувальні роботи, і роботи у “розвитку Львова”? Як же ж нам віднайти справжніх майбутніх Господарів Львова?
Тільки в праці. Майбутніх керівників Львова ми повинні вибирати не за передвиборними обіцянками, а за конкретними вагомими справами на користь Львова.
Пам’ятається, як хвалився Зиновій Кулик, коли, прагнучи здобути депутатський мандат на Сихові, привіз якісь документи, що свідчили про забезпечення фінансуванням завершення будівництва шляхопроводу з Сихова на Новий Львів. Де ці фінанси? В бюджеті 2001 року їх немає. Ось вам і обличчя декларованого “господаря” Львова. Але коли б хтось з ініціативних львів’ян знайшов можливість добудувати цей шляхопровід, це стало б виявом неабияких господарських здібностей. І саме такому Господарнику можна довірити керувати районом або містом.
Чому я саме розпочав з проблеми “сихівського” шляхопроводу, адже Львів має багато інших першочергових проблем для вирішення? Для прикладу. Як мешканець Сихова, хочу показати кілька наших проблем і можливі напрямки їх вирішення.
Відповідно, хтось покаже інші проблеми і своє бачення, як ці проблеми долати.
Тож, повертаючись до “сихівського” шляхопроводу, зазначу, що тільки мешканці Сихова можуть по-справжньому зрозуміти цю проблему. Ми, сихівчани, гостро відчуваємо свою периферійність, бо навіть десятки нових маршрутів не в змозі налагодити нормального швидкого з’єднання Сихова з центром. Всі дороги до центру з Сихова є значною мірою окружні. Наявність нового “новольвівського” чи “персанківського” шляхопроводів вирішує відразу кілька проблем. Перша і найголовніша – часова. Лише 10 хвилин потрібно, щоб за допомогою нового шляхопроводу з центру Сихова дістатися до центру Львова. Друга – екологічна і економічна. Проїжджаючи додаткові 3-5 км через Стрийську чи Зелену вулиці, автомобілі викидають додаткові шкідливі речовини, спалюючи більше бензину.
Окупність такого шляхопроводу становитиме 2-3 роки. Бо лише на бензині орієнтовно можна зекономити до півмільйона гривень за рік. Значну частину грошей на будівництво можна зібрати серед сихівчан, а також з підприємців, власників маршрутних таксі та автобусів. Частину будівельно-монтажних робіт можна виконати методом “народної будови”. Адже на Сихові і біля Сихова мешкає багато безробітних або малопрацюючих людей. Треба лише зуміти їх зорганізувати. Частину будівельних матеріалів, машин і механізмів зможуть доброчинно надати відповідні підприємства. Тож хіба не цікаво комусь, особливо тому, хто хоче себе зарекомендувати перспективним Господарем Львова, взятися за цю дійсно потрібну і благородну справу?
|
|
