BRAMA
  UKRAINEWSTAND
Home - NEWS - Weather - Biz - Sports - Press - Calendar - Classifieds

  УКРАІНОВИНИ
Home - НОВИНИ - Погода - Ділове - Спорт - Прес - Календар - Оголошення
buy visitors



Поступ головна сторінка, Postup HOMEPAGE

| Головна сторінка | INDEX 1-7 БЕРЕЗНЯ 2001 року |

Країна полонянок

Македонія перетворилася на один із найпотужніших європейських центрів сучасної работоргівлі. Найбільшим попитом тут користуються українські дівчата

ПОДОРОЖ

Роман ВИБРАНОВСЬКИЙ

Під час розпаду Югославії найбільш спокійно залишала федерацію Македонія.
Коли тогочасний президент країни зрозумів, що Югославія розпадається, а попереду – переділ територій і державного майна, він зробив дуже просто. Він домовився зі сербською армією. Македонці не заважали солдатам виходити, натомість солдати могли забирати з собою все спорядження. Вони і забрали все, починаючи від техніки і закінчуючи чавунними унітазами в казармах. Зате війни в цій країні ніколи не було.

Македонія декларує прийнятність демократичних позицій, намагається вступити у НАТО та європейську спільноту. Під час бомбардувань Сербії літаками НАТО саме Македонія була однією з найбільших баз для західних військових. Тут досі розміщено багато військових баз KFOR, чимало різноманітних гуманітарних, військових та інших міжнародних організацій (дається взнаки близькість столиці Македонії до Косово – близько 50 км.). Автомобілі з позначками US Army та військові колони на вулицях – для цієї країни абсолютно звичне явище.
Проте реальний достаток населення зменшився упродовж останніх років приблизно у 10 разів. Тільки столиця – Скоп’є – почувається непогано і незле виглядає. Масштаб корупції в країні, за твердженням місцевих аналітиків, порівняльний з українським. Проте, на відміну від України, в органах внутрішніх справ тих, хто особливо “зарвався” й у суспільній свідомості пов’язується виключно з корупцією, звільняють із роботи та саджають у в’язниці.

Ще й досі значна частина македонської політичної й економічної еліти – це серби або люди, які говорять македонською зі сербським акцентом. Це пов’язано не лише з тим, що у колишній Югославії серби були панівною кастою і посідали більшість державних постів. Уже під час балканської операції НАТО багато сербів, рятуючись від війни та Мілошевича, виїхали зі Сербії в Македонію. Тут було спокійно – тож вони залишилися.

Однак у той час, коли македонське керівництво зайняло пронатовську позицію, симпатії пересічних македонців опинилися на боці сербів. Насамперед тому, що вони добре розуміють ставлення сербів до албанців.

Албанці

Албанці сьогодні є проблемою, важливішою навіть за економічну кризу в країні. За неофіційними даними, вони становлять більш ніж третину населення країни. До того ж вони ніколи не вирізнялися мирним співіснуванням із македонцями, хіба що за часів правління маршала Тіто, який усіх тримав у залізних рукавицях.

Навіть у Скоп’є, історично розділеному річкою на албанську та македонську частини, це напруження є відчутним. Не кожний македонець ризикне навідатися в албанську частину вночі або ж пізнього вечора.

Але в сільських районах це відчувається ще суттєвіше. За 30 кілометрів від столиці розміщене колишнє албанське село, яке розрослося до розмірів містечка. Навіть охоронець із пістолетом під пальто, який супроводжував кількох українських журналістів під час поїздки Македонією, натякав, що у деяких місцях, особливо в гірських селах, виходити небезпечно. Після наших відвідин цього містечка, того ж таки вечора, там стався інцидент: албанці закидали гранатами поліцейський відділок.

Коріння протистояння албанців і македонців, які вимушені існувати в межах однієї країни, йде ще від часів турецького поневолення. Тож цілком правдивим є фільм Мілчо Манчевскі, який розповідає про схід Македонії на кордоні з Албанією. У цій місцевості македонські та албанські села розташовані, як на шахівниці, поряд – одне коло одного. Зазвичай вони ворогують, і єдиної іскри вистачає для того, щоби спалахнула збройна сутичка, в якій православні йтимуть на в бій цілковито упевнені, що це – відомста за 500 років турецького володарювання. Добре, що зброї в цій країні теж достатньо: автомат Калашникова на “чорному ринку” коштує 100 німецьких марок.

Православним македонцям, зрозуміло, нелегко знайти спільну мову з албанськими мусульманами. Адже ті живуть за цілком іншими правилами. Албанська жінка до одруження може брати участь у політичному та суспільному житті. Але після того, як її вдягають у чорні весільні шати, вона перетворюється на апарат для народжування дітей. Кожна сім’я тут має багато дітей. Причому діти до того, як самі одружаться, працюють виключно задля примноження добробуту свого батька. Місцеві македонці вважають, що саме через велику кількість людей у сім’ях албанці часто займаються прибутковим, однак протизаконним бізнесом на кшталт торгівлі людьми, зброєю, наркотиками. Зоран, мешканець Скоп’є, каже: “У мене є один син, і я просто думаю, як його прогодувати. І я ніколи не пошлю свого сина торгувати наркотиками чи зброєю, бо як його вб’ють, то ми з жінкою залишимося самі. А албанці не думають, як годуватимуть дітей: вони просто плодять їх – та й усе. Тому їм не шкода посилати дітей на небезпечну роботу: в них їх багато....”

Не можна сказати, що уряд країни не розуміє, що з таким приростом населення македонці через кілька десятиліть стануть меншиною у власній країні. Проте, зважаючи на сумний досвід сербів, відкрито боротися з цією проблемою вони побоюються. Одною з реальних дій, що їх уряд провадить стосовно албанців, є роздрібнення їх політичних сил. Сьогодні – і то не без сприяння влади – існують дві албанські партії, які борються між собою і час від часу перед виборами навіть влаштовують стрілянину. Правда, та партія, яка зараз має більше голосів, співпрацює з урядом, а менша та радикальніша перебуває в опозиції.

Проте є кілька моментів, щодо яких і албанці, й македонці, й серби прекрасно знаходять спільну мову. Це – торгівля жінками.

Українці

Українців у Македонії достатньо. Тільки діаспору їм створити, мабуть, не вдасться. Українці в Македонії сьогодні – це кілька бізнесменів, які торгують металом, і дуже багато дівчат.

Фактично щодня нашому тимчасовому повіреному в Македонії Валерієві Москаленку доводиться стикатися з проханнями про допомогу українським жінкам. Зважаючи на те, що в штаті дипломатичного представництва є тільки він та секретарка Оля, займатися, до прикладу, ще й економікою в таких умовах дуже важко. У нічних барах навколо міста утримується чимало дівчат. Найбільше – з України та Румунії.

Торгівля людьми (поряд із торгівлею наркотиками та зброєю) стала в Македонії одним із найприбутковіших видів бізнесу. Найчастіше жінок вербують громадяни Македонії – або ж навіть самі українки. Здебільшого обіцяють роботу танцівниці чи офіціантки. “Розумні” дівчата, не знаючи мови, а часом не знаючи навіть, де знаходиться сама країна, залюбки погоджуються. Траплялися випадки, коли відомій кабаре-групі пропонували ціле турне. Усіх їх потім порозкидали по барах. Чимало дівчат з України їдуть у Македонію, знаючи, на яку роботу їм слід сподіватися, але й вони не знають усього, що їх чекає.

Після того, як вони потрапляють у Скоп’є, більшості українок уже не йдеться про гроші, яких вони точно не отримають. Найважливіше – як повернутися додому живою. Якщо їм не посприяє місцева поліція, а такі випадки є досить нечисленними, то дівчат тут використовуватимть як звичайних рабинь. У них немає жодних прав, а на слова: “Я хочу додому”, – тут ніхто не реагує. Навпаки, якщо рабині набридають, їх часто перепродують ще далі: наприклад, у Косово.

Найбільше нічних барів, де використовується праця українських секс-рабинь, є на сході Македонії. Це маленькі містечка Гостівар та Тетово, від яких 30 хвилин їзди машиною до Скоп’є і 20 хвилин – до кордону з Косово. Середня ціна українки для власника бару – 3 000 німецьких марок. За твердженням начальника македонської кримінальної поліції, ціна дівчини за ніч – 50 марок. Для солдатів КFОR існують спеціальні розцінки. Вибратися з таких нічних барів надзвичайно важко: місцевої поліції українські дівчата, як правило, бояться не менше, ніж власників цих барів, а просити допомоги в довколишніх мусульманських селах теж уникають. Відомі випадки, коли дівчат, яким вдалося втекти з бару, місцеві поліцейські повертали власникам. Одна з таких дівчат, Лариса (зараз вона вже в Україні), розповідала нашим дипломатам, що власники барів винайшли своєрідний спосіб тримати рабинь у покорі. “Вони нас навіть не били для того, щоби змусити слухатися. Нас просто погрожували продати мусульманам”, – каже Лариса.

Головне управління поліції в Скоп’є, звісно, бореться з цією злочинністю – настільки, наскільки взагалі можна боротися з таким вигідним для багатьох бізнесом. Як правило, поліцейські проводять спеціальні рейди у таких місцях, під час яких знаходять підневільних жінок. Проте більшість клубів не мають навіть вивіски, або ж є легальний бар, а в сусідньому будинку – підпільний бордель. Тому найкращий спосіб врятуватися – спосіб, у який повернулася додому Лариса. Вона змогла подзвонити з мобільного телефона одного зі своїх клієнтів додому, в Україну. Рідні зв’язалися з правозахисною організацією “Ла Страда”, а ті через свою мережу повідомили про все поліції в Македонії. У таких випадках, коли проблема кожної окремої дівчини ставиться на рівні нашого дипломатичного представництва, керівництво македонської поліції та міжнародні організації можуть допомогти: після звернення нашого посольства поліція доволі легко знаходить полонянок.

Правда, ті люди, які тримали в неволі Ларису та ще кількох дівчат з України, потрапили у в’язницю на ... сорок днів. Після цього їх звільнили під заставу – і ось уже півроку ці новітні рабовласники очікують суду.

Скоп’є – Львів

POSTUP - ПОСТУП
№34 (692),
1-7 БЕРЕЗНЯ 2001 року

ПЕРША СТОРІНКА
·Цитата Поступу
·Олександр Ємець мав очолити СБУ?
·Леонід Кучма каже, що не давав наказу про вбивство Гонгадзе

ПОГЛЯД
·Василь Базів став генконсулом України в Торонто
·Львів - місто двох кардиналів
·Папа і жебраки

ПОСТУП У ЛЬВОВІ
·Степан Сенчук звітував перед депутатами
·У Львові оголошено тендер на догляд парків
·"Прибирають" тих, хто з криміналом дружить
·КІЛЬКА СЛІВ
·Існує загроза вимкнення телебачення
·На Яворівщині з"явилося чергове провалля
·Депутати прийняли звернення до парламенту і Президента

ПОСТУП З КРАЮ
·У Відні завершена експертиза плівок
·Генпрокурор зустрівся з Лесею Гонгадзе
·Автокатастрофи в Україні: випадковість чи?...
·Демографічна криза в Україні
·Леонід Кучма каже, що не давав наказу про вбивство Гонгадзе

ДАЙДЖЕСТ ПОСТУПУ
·Микола Мельниченко: Я не можу повірити, що Кучма досі при владі
·Я не боюся повернутися в Україну

ПОСТУП У СВІТ
·СВІТООГЛЯД
·Таліби знищують культурну спадщину людства
·Ліві об"єдналися з правими
·Міжетнічна різанина на Калімантані

ПОСТУП КОМП"ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
·Вікно у чарівний світ тривимірності
·Готуйте мечі, панове лицарі!
·Скільки треба кактусів, щоби працювати з комп"ютером і не хворіти?
·PC-NEWS

ЛЬВІВСЬКІ ОБСЕРВАЦІЇ
·ЛЬВІВСЬКІ ОБСЕРВАЦІЇ

СПЕЦІАЛЬНИЙ РЕПОРТАЖ ПОСТУПУ
·Країна полонянок

АРТ-ПОСТУП
·Реставрація імен
·І раптом серед ночі скрипка
·Конкурс проектів пам"ятника коневі короля Данила

СПОРТ-ПОСТУП
·Велике відродження українських ігрових видів спорту
·Команда Лобановського програє
·Українці потрапили у "групу смерті"
·Терим нарешті залишив команду "фіалок"
·Бразилець гратиме за збірну Казахстану?

ПОСТ-FACTUM
·КАЛЕНДАР
·Унгаро. Висока мода в саду бажань
·Це - Ріо-де-Жанейро, це - карнавал