Ліві об"єдналися з правими
ІЗРАЇЛЬ
Денис МІНЧУК
Сталося, здавалося б, неможливе: ліва Партія праці на чолі з екс-прем’єром Шимоном Пересом погодилася з пропозицією ультраправої партії “Лікуд” новообраного прем’єр-міністра Ізраїлю Аріеля Шарона утворити уряд національної єдності. “За” проголосували дві третини зі 1700 делегованих членів партії. А ще третина представників узагалі відмовилася від участі в голосуванні.
Таке рішення Партії праці далося нелегко і, як зазначають оглядачі, наочно продемонструвало розкол, який намітився в середовищі самої партії. Так, нинішній міністр закордонних справ Шльомо Бен-Амі, який гаряче протестував проти такого кроку членів своєї партії, сказав, що входження в уряд означає кінець Партії праці як альтернативи ізраїльським правим, що це рівнозначно відмові від власного я. Щоправда, ультраправі на чолі з Аріелем Шароном не залишилися у боргу і щедро обдарували своїх недавніх політичних супротивників. Партія праці у новому уряді отримала вісім міністерських портфелів – для міністрів зовнішніх справ, оборони, транспорту, сільського господарства, торгівлі та індустрії, а також науки, культури і спорту. До того ж Партію праці в новому уряді представлятимуть два міністри без портфелів. Новообраному лідерові партії (який змістив на цій посаді поки що діючого прем’єра Єгуда Барака), екс-прем’єрові, лауреату Нобелівської премії миру і, як його ще називають, “вічному невдасі” Шимонові Пересу дістанеться ключовий портфель міністра закордонних справ.
Владнавши з найпершою справою – утворенням уряду національної єдності, новообраний прем’єр-міністр Ізраїлю Аріель Шарон, який славиться своїм жорстким підходом до вирішення будь-яких справ, може починати виконувати свої передвиборні обіцянки, найголовнішою з яких є мир із Палестиною. Те, що Шарон не церемонитиметься з представниками автономії, як то робив уряд Єгуда Барака, і що все відбуватиметься мовою ультиматумів, ні в кого не викликає сумнівів.
Наразі перше, що зробив Аріель Шарон після укладення угоди з Партією праці, – це закликав усіляко допомагати євреям усього світу повертатися на історичну батьківщину. Очікується, що у наступні 12 років в Ізраїль прибуде близько мільйона євреїв, насамперед, із країн колишнього СРСР, Ефіопії, Аргентини, Мексики, Бразилії та Південної Африки, а до 2020 року для Ізраїль має стати батьківщиною всіх євреїв світу. Треба нагадати, що лише в США проживає близько 5,5 мільйонів євреїв.Очевидно, це рішення пов’язане з бажанням збільшити єврейську присутність на Близькому Сході (адже в самому Ізраїлі неєврейське населення нараховує 1,3 мільйона зі 6,2 мільйона, причому воно значно швидше зростає, аніж єврейське). Не виключено, що це є першим знаком майбутніх потрясінь.
|
|
