Автокатастрофи в Україні: випадковість чи?...
СТАТИСТИКА
Кость БОНДАРЕНКО
Загибель народного депутата Олександра Ємця породила чимало припущень і здогадок. Якось усе воно виходить доволі дивно. Коли гине відома людина, відмовляєшся вірити у випадковість. Тим більше, коли з’являється не одна випадковість, а ціла смуга випадковостей. Коли таких випадковостей набирається добрий десяток, мимоволі задумуєшся про певну закономірність. І про те, хто ж може стояти за цією закономірністю.
Пропонуємо вашій увазі ретроспективу (далеко не повну) автомобільних аварій, що сталися протягом 1998 – 2001 років.
3 березня 1998 року – загибель в автомобільній катастрофі Романа Рапія, генерального директора нафтопереробного підприємства ЗАТ “Охтирканафтогаз” і одного з найбільш імовірних кандидатів на пост голови правління НАК “Нафтогаз України”. Після загибелі Рапія єдиним кандидатом на цю посаду став Ігор Бакай.
Травень 1998 року – біля Вінниці в автомобільну катастрофу потрапив народний депутат Петро Порошенко. Обраний депутатом із мінімальним відривом голосів від свого найближчого конкурента (різниця – 58 голосів), він неодноразово отримував попередження щодо можливості провокацій. Порошенко залишився живим.
Вересень 1998 року – загибель в автомобільній катастрофі голови правління Ощадного банку України Олександра Веселовського – одного з членів “команди Гетьмана” та одного з найближчих приятелів Віктора Ющенка.
Січень 1999 року – аварія автомобіля, в якому їхала сім’я Павла Лазаренка. Пасажири не постраждали.
Лютий 1999 року – в автомобільній аварії загинув голова Кіровоградської обласної державної адміністрації Михайло Башкиров.
24 березня 1999 року – в автомобільній аварії загинув голова Народного руху України, народний депутат України В’ячеслав Чорновіл. За поширеною (але не підтвердженою) версією, аварія була нічим іншим, як вбивством, організованим представниками владних структур.
Квітень 1999 року – в аварію потрапляє голова Тернопільської обласної державної адміністрації Василь Вовк. Невдовзі він був змушений піти у відставку зі своєї посади, залишився інвалідом.
Вересень 1999 року – у Черкасах в автомобільну аварію потрапляють прес-секретар Народного Руху України Дмитро Понамарчук та редактор газети “Час” Тарас Чорновіл.
Березень 2000 року – в автомобільну аварію потрапляє Секретар Ради національної безпеки і оборони України Євген Марчук.
Січень 2001 року – в автомобільній катастрофі гине народний депутат України Олександр Ємець.
Це – лише короткий перелік найбільш резонансних автокатастроф. Його можна продовжувати іншими іменами. Автокатастрофа стала для влади найбільш зручним способом позбутися небажаних опонентів. І не лише у нас: погляньте на світову практику останнього десятиліття, починаючи від загибелі Мераба Костави у Грузії до смерті принцеси Діани. Але кількість українських резонансних автокатастроф не йде у порівняння з жодною іншою державою світу. Тому щодо випадковостей в Україні можна і засумніватися...
|
|
