BRAMA
  UKRAINEWSTAND
Home - NEWS - Weather - Biz - Sports - Press - Calendar - Classifieds

  УКРАІНОВИНИ
Home - НОВИНИ - Погода - Ділове - Спорт - Прес - Календар - Оголошення
buy visitors



Поступ головна сторінка, Postup HOMEPAGE

| Головна сторінка | INDEX 27-28 ЛЮТОГО 2001 року |

Дар симфоніста і педагога

ЮВІЛЕЙ

Ярема ЯКУБЯК

У післявоєнні десятиліття серед професури Львівської консерваторії було декілька осіб, що привертали до себе особливу увагу. Серед них і Роман Сімович – стриманий у поведінці і судженнях, неквапливий, але пунктуальний, з ледь схильною до повноти фігурою і з трохи замкненим характером. Він був чудовим фахівцем – це знали всі. Його авторитет серед студентів без жодних спеціальних зусиль з його боку був великим і незаперечним. А в студентському житті, зазвичай, діють неписані закони. Так-от, відповідно до них, запізнитися на лекцію до професора Р.Сімовича вважалося чимось неприпустимим!
Кожний із львівських композиторів, що менш-більш належав до покоління Р.Сімовича, мав свої власні творчі уподобання і характеристики: М. Колесса – майстер витончених фортепіанних композицій та оригінальних обробок українських народних пісень; А. Кос-Анатольський – обдарований мелодист, що особливо проявив себе в пісенному жанрі; Є. Козак – майстер хорового письма. Р. Сімович мав репутацію симфоніста, оскільки в його доробку оркестрові твори посідали чільне місце: сім симфоній, низка симфонічних поем та увертюр, два інструментальні концерти (флейтовий та фортепіанний) та ін.

Р.Сімович народився 28 лютого 1901 року у Снятині. Незабаром сім’я переїхала в Кіцмань, де пройшли дитячі та юнацькі роки майбутнього композитора. Його батько – священик Аполлон Сімович – керував місцевим відділенням хорового товариства “Боян”. Стрий – Василь Сімович (1880-1944) – був відомим мовознавцем, згодом професором (у 1926-30 роках – ректором) Українського педагогічного інституту ім. М.Драгоманова у Празі. Пройнята ідеями національної культури, родинна атмосфера не могла не позначитися на формуванні світогляду Романа. Але реалії життя вимагали якоїсь “практичної” професії. Тому Р.Сімович спершу поступив до Вищої агрономічної школи в Берліні. Перебування в німецькій столиці виявилося корисним і в музичному сенсі, бо була можливість відвідувати численні концерти, слухати виступи знаменитих артистів. Це, властиво, була паралельна, мистецька школа, враження від якої збуджували творчі мрії. Відчував, що повинен себе проявити в музичному мистецтві, і усвідомлення цього врешті таки перемогло: подався до Кракова, щоб у консерваторії опановувати фортепіанну гру.

Потім була Прага – європейський центр музичної культури. Р.Сімовича зараховують одразу на другий курс консерваторії по двох класах – фортепіано та композиції. Він пише низку творів (на жаль, не збереглися). Його дипломною композиторською роботою стає поема для голосу з камерним оркестром “Хустина” на текст Т.Шевченка, і це є показовим у сенсі прагнення працювати в ділянці рідної культури. Після успішного закінчення консерваторії Р.Сімович продовжує навчання у Школі вищої майстерності у славнозвісного чеського композитора і педагога Вітезлава Новака, котрий відіграв вагому роль у розвитку української музики. У В.Новака – учня класика чеської музики Антоніна Дворжака – в різний час вчилося немало українських композиторів: В.Барвінський, М.Колесса,
Н. Нижанківський, Д.Задор. Усі вони перейняли багато чого з “професійних секретів”, так що можна говорити навіть про “школу В.Новака” в українській музиці.

Коли 1936 року Р.Сімович повернувся до Львова, виникли проблеми з працевлаштуванням. Завдяки підтримці С.Людкевича почав працювати у філіях Вищого музичного інституту ім. М.Лисенка в Дрогобичі та Станіславові. А вже після війни його запросили до Львівської консерваторії. Життя, однак, легким не було, бо до відомих суспільно-політичних обставин додалися ще й особисті.
Склалося так, що жив зі старим батьком та сином, за виховання і розвиток музичного обдарування якого дуже вболівав (Ігор Сімович згодом став диригентом). Р.Сімович був чесним і скромним трудівником. Не виявляв особливої енергії, щоби промощувати дорогу своїм творам на концертну сцену і своєю кар’єрою переймався мало. Був небагатослівним, та з усього, що він робив, виходило одне – самопосвята справі української музики. Як митець він був національним романтиком. Звідси – відповідні прикмети його музичної мови, його замилування картинами рідної природи, фольклором, історією рідної землі. Дуже любив Карпати. Про це свідчать уже самі заголовки його творів. Так, перша симфонія – а вона була, по-суті, першою у Західній Україні – отримала назву “Гуцульська”, друга – “Лемківська”, п’ята –”Гірська”. А ще – симфонічні поеми “Довбуш”, “Пам’яті Івана Франка”, “Максим Кривоніс”, дві сюїти “Гуцулка” та ін.

Р.Сімович творив, коли народжувалися різнорідні модерні мистецькі течії, змінювалися основи музичної мови. Він, однак, свідомо стояв осторонь цих процесів. Був традиціоналістом, що ставало іноді причиною певних розходжень з молодими композиторами, котрі виявляли схильність до новішої стилістики. У роки тоталітаризму Р.Сімович змушений був віддати данину ідеологічній тематиці, хоч сам ніколи членом партії не був і політикою не займався. Ті твори залишилися для історії знаками епохи та суспільно-політичних реалій, а не особистих переконань композитора, його творчого “я”. В останні роки життя Р.Сімович покинув педагогічну роботу. Помер
30 липня 1984 року і похований на Личаківському цвинтарі.

З творами Р.Сімовича в західноукраїнську музику прийшло не знане до того багатство оркестрових барв та колориту. Його творчість посідає своє питоме місце в історії нашої культури. Львів’яни ж повинні усвідомлювати, що в культурній “фізіономії” Львова є велика частка самовідданої праці композитора і педагога Романа Сімовича.

POSTUP - ПОСТУП
№33 (691),
27-28 ЛЮТОГО 2001 року

ПЕРША СТОРІНКА
·Цитата Поступу
·Кучму зганьбили
·Генпрокуратура нарешті ідентифікувала останки

ПОГЛЯД
·Суд над Президентом: фарс чи воля народу?
·Львівський суд над Кучмою таки відбувся
·Мораль і політика

ПОСТУП У ЛЬВОВІ
·За екозлочини відбуваються дрібними штрафами
·Комуністи та "заправдівці" пікетуватимуть облраду
·На студентів-опозиціонерів чинять тиск
·КІЛЬКА СЛІВ
·Залишившись без тепла, люди перекрили вулицю
·Міністр проігнорував провалля на Яворівщині
·Завдяки Папі матимемо біотуалети

НАША СТОЛИЦЯ
·АРХІВАРІУС
·Лічильники не панацея, проте...
·Фонд імені Митрополита Андрея Шептицького готується до візиту Папи
·Транспортні суперечки б"ють по пасажирах

ПОСТУП З КРАЮ
·Унсовці побилися з фанатами ЦСКА
·Юрій Кармазін: Потебенько постійно бреше
·Генпрокуратура нарешті ідентифікувала останки
·КРАЄВИД

ПОСТУП У СВІТ
·СВІТООГЛЯД
·Молдовани повертаються до старого
·Ящур знищить британське тваринництво?
·Мілошевича судитимуть за шахрайство

ЕКОНОМІЧНИЙ ПОСТУП
·Finita la comedia, або Як приватизовували ЗАлК
·США не хочуть бачити Україну у ВТО?
·Європа вимагає зниження цін на CD
·ЕКОНОВИНИ

АРТ-ПОСТУП
·Мистецтво Литви
·Королівство та геральдичний лев
·Легендарний балетмейстер
·Дар симфоніста і педагога
·Нове прочитання музики Романа Сімовича

ДИСКУРС ПОСТУПУ
·Історико-психологічний аспект нашого правопису

СПОРТ-ПОСТУП
·Україна - у фіналі
·Битви гігантів
·Несподівана поразка від "Динамо"
·Футбольна Львівщина визначила найкращих
·СПОРТ-БЛІЦ

ПОСТ-FACTUM
·КАЛЕНДАР
·Пол Маккартні одружується
·Що врятує світ - краса чи фемінізм?