Лічильники не панацея, проте...
Оплата за комунальні послуги за єдиною книжкою, яку планують запровадити у Львові, потребує встановлення в помешканнях приладів обліку газу, води і тепла
ПРОБЛЕМИ
Маріанна РОМАНЕНКО
Ціну, за якою нараховують споживачам плату за послуги води, газу і тепла міська влада називає “середньостельовою”. Тобто такою, що не враховує специфіки кожного помешкання зокрема. До того ж, не надаючи відповідних послуг, підприємства вимагають за них стовідсоткової оплати. І для того, щоб споживач не почувався обдуреним, вони пропонують встановлювати лічильники і платити строго за показниками. Зрештою, незабаром ми всі будемо платити за єдиною комунальною книжкою, яка вимагає обов’язкової наявності лічильників.
Найбільше звернень мешканців щодо встановлення лічильників фіксує “Львівводоканал”. Усього за минулий рік було встановлено близько 35 тисяч таких приладів обліку. І це всього 40 відсотків від потреби. Тепер, щоби поставити у себе “малого обліковця”, потрібно чекати не менше місяця.
Соціоопитування, які проводила громадська організація “Еколого-географічний фонд”, показало, що три чверті населення бажають встановити лічильники, щоби економити свої кошти та муніципальну воду. І лише 12,3 відсотки опитаних не вважають за потрібне рахувати літри та копійки. На думку директора “Львівводоканалу” Володимира Сулипи, це ті, хто має пільги чи субсидії. Разом з тим міська рада вважає недоцільним оплачувати субсидії за тією “середньостельовою” ціною. І буде вимагати, щоби надавачі послуг встановлювали цим категоріям населення лічильники за свій кошт. Адже, згідно із згаданим опитуванням, встановити прилад обліку мешканцеві заважає власне брак грошей. Часто трапляється, що внаслідок специфічної розводки труб доводиться ставити, замість одного, аж чотири прилади, що суттєво відбивається на кишені родини. Та якби такі послуги надавалися в кредит, то, мабуть, 95 відсотків населення платили б уже за показниками лічильника.
Водночас працівників “Львівводоканалу” обурюють розмови, що встановлення лічильника є невигідним самому комунальному підприємству. “Адже кошти, які ми отримуємо за цей вид послуг, ідуть на розвиток наших мереж, – каже начальник відділу зв’язків із громадськістю Ольга Літвінова. – Тому мешканець платитиме не за втрати води у мережах, а за їхнє оновлення”.
Інформації щодо встановлення газових лічильників у ВАТ “Львівгаз”, на жаль, нам не надали. Проте цікавою є думка мешканців, які пам’ятають, як такі прилади обліку знімали у помешканнях, де вони вже до того були. Вони кажуть, що коли знімали лічильники, то гроші за них не повертали. Тому нехай зараз встановлюють їх за свій рахунок. Особливо на цьому наголошують мешканці будинків з пічним опаленням. Адже при наявності лічильників їм не доводиться платити за газ улітку, коли не палиться. Заступник голови правління ВАТ “Львівгаз” Володимир Король також уважає, що якби підприємство могло хоча б найбіднішим верствам населення встановлювати лічильники своїм коштом, то не було б таких заборгованостей, трагедій та судових позовів до боржників. Але наразі таких грошей немає.
Лічильник тепла суттєво відрізняється від лічильників води, газу та електрики. Адже один такий встановлюється на цілий будинок або під’їзд. Звичайно, за кошти громади. Але половину вартості цього лічильника міська рада потім повертає мешканцям. Принаймні, так має бути.
За даними “Львівтеплоенерго”, станом на початок цього року у 1446 будинках встановлено всього-на-всього 133 теплові лічильники і 49 загальнобудинкових лічильників гарячої води. Окрім того, у львівських квартирах ще є майже 13 тисяч дрібних лічильників гарячої води. Цифри дуже незначні. Тому викликали здивування дзвінки читачів, які скаржилися на працівників “Теплоенерго”. За словами мешканців Сихова, їм відмовляли встановити тепловий лічильник, якщо вони не схочуть поставити й лічильник на гарячу воду. Директор згаданого комунального підприємства Ігор Марчак прокоментував цей випадок: “Те, що радили поставити лічильник на гарячу воду – то факт. Тому що так вимагають нормативні документи. Крім того, мешканцям так буде вигідніше, аніж платити двічі за ту саму роботу”. На думку пана Марчака, мешканці їхні поради сприймають як відмови.
За його ж даними, тепловий лічильник коштує в середньому – 5-6 тисяч гривень, а на гарячу воду – до двох тисяч. Разом з тим мешканці мають можливість платити вдвічі менше. На мій закид, що в такому разі все-таки тепловикам невигідно встановлювати лічильники, пан Марчак запевнив, що це не так, тому що тарифи наразі є рентабельними. І це вперше керівник комунального підприємства не говорив про підняття тарифів. Щоправда, їх не так уже й давно піднімали.
|
|
