Суд над Президентом: фарс чи воля народу?
КОМЕНТАР
Символічні трибунали над Президентом, які відбулися у різних містах України, люди сприйняли по-різному. Одні – “на ура”, інші – цинічно. Такий крок вважали зайвим навіть деякі помірковані опозиціонери. У мас-медіа цей захід устиг заробити, мабуть, чи не найбільше епітетів з-поміж усіх антипрезидентських акцій – і образливих, і схвальних. Неоднозначно його трактували й ті, до кого ми звернулися за коментарем.
“Ми переживаємо такий момент, коли практично ніхто не сумнівається, що влада і особисто Президент мають стосунок до злочинів, протиправних діянь, – каже перший заступник голови парламентського Комітету з питань правової політики, член фракції “Реформи-конгрес”, народний депутат Ігор Коліушко. – Незважаючи на те, що сам Президент зізнався у тому, що він лається, й пояснює це тим, що він директор, і навіть не вважає за потрібне вибачитися перед народом, звичайно, люди повинні оцінити все це. Від того, як народ оцінить дії влади і Президента, залежить наше майбутнє. Якщо народ пробачить, влада вирішить, що все нормально й можна далі не помічати, що зникають журналісти, а потім їх знаходять без голови. Без сумніву, на мою думку, ці акції позитивно спрямовані, але щодо їх наслідків, результативності, – почекаємо й побачимо. У недільній акції в Києві взяли участь щонайменше 15 тисяч громадян, і це є нормальний показник активності”.
“Я вважаю, що всі події в нашій державі мусять відбуватися у правовому полі, – стверджує голова ЛОО СДПУ(о) Ігор Шурма. – Якщо ми хочемо будувати правову державу, то мусимо переступити через свої амбіції. Ми також маємо певні претензії до відомств, керівників яких вимагають послати у відставку, але ми переконані, що кадрові питання мусять вирішуватися лише тим шляхом, який передбачає закон. Отже, я негативно ставлюся до тих акцій громадського протесту, які відбувалися у минулі вихідні в Києві та регіонах. Цей трибунал над Кучмою та спалення опудала – я навіть не знаю, як назвати. Я не знаю, наскільки треба не любити Україну, щоби так опустити її в очах світової громадськості. І якщо лівих, які брали участь у цій акції, ще можна зрозуміти, то логіка у вчинках правих не простежується. Ви ж подумайте: якщо народ не поважає Президента (тут йдеться не про персоналії, а про інститут влади), то звідки ця повага до нього як представника всієї України візьметься в мешканців інших країн? Словом, я переконаний, що акції протесту є нормальним і закономірним явищем, як це заведено в усіх демократичних країнах. Але те, що відбулося в Україні у вихідні, шкодить нашому реноме в світі”.
“Не думаю, що суддя може коментувати цю подію, бо наші суди – поза політикою, – каже заступник голови Львівського обласного суду з цивільних питань Микола Микієвич. – Нам навіть заборонено брати участь у подібних акціях. Окрім того, у згаданій події може з часом з’ясуватися якийсь момент, який стане предметом розгляду вже справжнього суду, тому я волію утриматися від оприлюднення своєї громадянської позиції.”
“Якщо ці акції були дозволені владою, то це значить, що їхнє проведення було цілком законним, – думає заступник прокурора Львівської області Богдан Татарина. – Ось і все, що я можу сказати про це з точки зору права. Що ж до мого особистого ставлення, то воно щодо таких речей є різко негативним. Вважаю, що проводити якісь трибунали над Президентом є насамперед неетичним, адже у політиків, які брали участь у цих протестах, мають бути інші – більш цивілізовані – засоби донести свою думку до людей. Вони, наприклад, можуть виступити у Верховній Раді. Для чого ж іти на вулицю й влаштовувати атракцію? Це ж негарно”.
Голова ЛОО КПУ, народний депутат Олександр Голуб заявив: “Я – як член КПУ, яка є силою опозиційною, – безперечно позитивно ставлюся до таких акцій протесту. Минулої весни і влітку подібні трибунали над Кучмою і його режимом вже відбувалися у кількох регіонах країни, однак вони були влаштовані іншими організаціями. Розбіжності між позиціями Комуністичної партії й тих, хто бере участь у акції “Україна без Кучми!”, звісно, є, і вони суттєві. Але і трибунал, і спалення опудала ми вважаємо абсолютно нормальною формою боротьби і однією з можливостей вираження протесту”.
“Що стосується акції, для нас головним було те, що відбувся мітинг протесту проти режиму Кучми. За нашими підрахунками, в мітингу взяли участь близько 20 тисяч чоловік, – запевняє народний депутат, лідер фракції “Батьківщина” Олександр Турчинов. – А з приводу другої частини, яка проходила у вигляді “народного трибуналу”, коли на імпровізованій сцені винесли вирок Кучмі та його системі, яка, на думку народу, заслуговує покарання... Режим заслуговує покарання. Те, що це було таким чином проілюстровано, я вважаю також нормальним явищем. Адже народну творчість не можна обмежувати. Але головне, що захід зібрав фактично вдвічі більше людей, аніж було на попередньому – 6 лютого. Усе більше й більше людей не бояться говорити: “Геть злочинний режим президента Кучми”. Як це демонструється?.. Розумієте, у нас нація завжди відрізнялась здібністю жартувати, навіть коли дуже важко. Якщо ж говорити не лише про жарти, то прийшов час для того, щоби з’єднати націю навколо одного питання – Україна повинна повернутися до Європи, незважаючи на всі потуги Кучми та Путіна. Україна повинна бути демократичною державою, цивілізованою. А цивілізація, демократія й те, що відбувається сьогодні (побудова тоталітаризму), – це несумісні речі”.
Тетяна НАГОРНА,
Зоряна ОНИШКЕВИЧ
|
|
