Кінець світу був іще до динозаврів?
НЕБЕЗПЕЧНИЙ КОСМОС
Денис МІНЧУК
Падіння астероїда на Землю
65 мільйонів років тому, внаслідок чого вимерли динозаври, виявляється, не мало таких катастрофічних наслідків для життя на планеті, як падіння іншого астероїда – ще 250 мільйонів років тому. Тоді, як випливає із доповіді американських дослідників, опублікованій минулого четверга в часописі Science, загинуло 90% морської та 70% наземної фауни.
Висновок про таку версію катастрофи, внаслідок якої міг перерватися ланцюг еволюції, вчені зробили на підставі дослідження гірських порід, сформованих 250 мільйонів років тому. У досліджуваних породах було виявлено високу концентрацію фулеренів – частинок вуглецю, які складаються з кількох десятків або сотень атомів. Саме всередині них розміщені атоми інших елементів. У даному разі в фулеренах, які формою нагадують футбольний м’яч, було виявлено включення нетипових ізотопів гелію та аргону. Домінував серед них, наприклад, характерний для неземних тіл гелій-3 (на Землі найчастіше зустрічається гелій-4). Як стверджує доктор Луан Бекер (на світлині) із Вашингтонського університету, “такі структури виникають у зірках. Висока температура й тиск, які там панують, є, найімовірніше, єдиним способом, у який неземний гелій міг потрапити всередину фулерену”.
Учені вважають, що ці фулерени виникли за межами нашої Сонячної системи – внаслідок вибуху зірки, який стався задовго до народження Сонця. Дослідники одностайні в тому, що на Землі фулерени виникнути не могли, оскільки в породах (як старших, так і молодших за 250 мільйонів років) їх практично немає.
Тіло (чи то астероїд, чи комета), яке впало тоді на Землю, за версією вчених, мало близько 9 кілометрів у діаметрі – приблизно стільки, скільки й космічне тіло, внаслідок падіння якого на Землю 65 мільйонів років тому вимерли динозаври. Щоправда, точне місце падіння на єдиний тоді материк Землі – Пангею – вчені поки що не визначили. Однак припускають, що падіння космічного тіла на один край материка неминуче мало би позначитися й на іншому. Як сказав професор Нью-йоркського університету Роберт Пореда, “при цьому зіткненні виділилося в мільйон разів більше енергії, аніж під час найсильнішого за останні роки землетрусу”.
Учені відзначають 5 епізодів в історії Землі, коли внаслідок певних катаклізмів усе живе опинилося буквально на межі виживання. Щоправда, не всі науковці погоджуються з тим, що до цих катастроф спричинялися позаземні тіла. Під сумнів ставлять і версію вимирання динозаврів (до речі, це найвідоміший із 5 епізодів) внаслідок астероїда. Деякі вчені, зокрема, припускають, що до вимирання цих велетенських тварин спричинилася небувала вулканічна активність. Природно, що катастрофу 250 мільйонів років тому, коли загинуло майже 90 відсотків земної фауни, вчені не поспішають приписувати виключно астероїду. Як стверджує пані Луан Бекер, “аби знищити дев’ять з десяти живих істот на всій планеті, треба вести атаку відразу на кількох фронтах. А ефект цієї глобальної катастрофи був далеко не виключно негативним. Запрацював принцип виживання найсильніших, а значить, еволюція земної фауни і флори пішла значно швидше”.
|
|