Туберкульоз причаївся
ХВОРОБА
Туберкульоз, сухоти – як тільки не називали це захворювання за його довгий вік. Ця хвороба з давніх-давен супроводжує людство, щоразу забираючи нові життя. Циклічність його виникнення є такою ж цікавою, як і саме захворювання.
Воно раптово з’являється, скошуючи значний відсоток людства, і, здавалося б, саме по собі зникає. Хоча насправді не зникає, а вичікує потрібного моменту, коли знову виявлять себе людська легковажність та самовпевненість.
Торік Всесвітня організація охорони здоров’я попередила, що якщо найближчим часом не буде вжито термінових заходів, то за 20 років від туберкульозу в усьому світі помре 70 мільйонів людей, занедужають 200 мільйонів, а ще близько мільярда осіб буде інфіковано.
На сьогодні смертність від туберкульозу сягає 2-3 мільйонів випадків на рік. З них сто тисяч – діти. За період із 1993 до 1996 року захворюваність зросла на 13%, і ці темпи прискорюються. Ще в 1993 році Агентство охорони здоров’я ООН оголосило туберкульоз глобальною небезпекою для людства. Були, зокрема, названі 22 країни, в яких становище виглядає найбільш загрозливо. Це Афганістан, Бангладеш, Бразилія, Китай, Конго, Ефіопія, Індія, Індонезія, Іран, Мексика, Нігерія, Пакистан, Перу, Філіппіни, Росія, Південна Африка, Судан, Танзанія, Таїланд, Уганда та В’єтнам.
Найбільш схильні до захворювання молоді жінки (лише протягом 1998 року у світі від туберкульозу загинуло 1,2 мільйона жінок). Статистика туберкульозної епідемії шокує. До 2010 року в результаті епідемії туберкульозу близько 1,2 мільйона осіб можуть виявитися зараженими стійкою до ліків формою, яка особливо важко піддається лікуванню.
Історія епідемії
Деякі знайдені людські скелети, деформовані туберкульозом, датуються 8000 роком до н. е.
Бацилу знайдено в перуанських похованнях VII сторіччя н. е.
У XVII сторіччі практично всі європейські жителі були інфікованими.
Туберкульоз ставав причиною кожної четвертої смерті.
У ХІХ сторіччі туберкульоз пішов на спад, хоча ліків від нього все ще не винайшли.
У 1882 році Роберт Кох відкрив “туберкульозну паличку” – Mycobacterium tuberculosis.
У 1944 році виділено стрептоміцин, що застосовувався для лікування жінок на запущеній стадії захворювання.
У 1952 році для лікування було вперше застосовано ізоніазид.
До 1969 року смертність від туберкульозу у США впала до 4 смертей на 100 000 населення. У 1904 році, до прикладу, із
100 000 людей від сухот помирали 188.
Нині туберкульоз набув особливо небезпечної властивості – резистентності проти відомих антибіотиків. Захворюваність знову починає зростати...
|
|
